08.04.1968.
Ворскла (Полтава) -
ЦСКА (Київ)
1 : 2
Друга група класу А. 1 підгрупа
1 : 2 | ||
---|---|---|
Ворскла (Полтава) | ЦСКА (Київ) | |
08.04.1968. 17:24 | ||
1 тур | ||
Стадіон: Авіатор (Полтава) . | ||
Погода: ... | ||
Трансляція: ... | ||
Суддя: Борис СТРІЛЕЦЬКИЙ (Донецьк) |
Склади команд |
|||||
№ | Амп | Гравець | № | Амп | Гравець |
1 | Вр | КОЗЛОВ Володимир | 1 | Вр | ЖУРБА Валентин |
2 | Зх | ШИШКОВ Борис | 2 | Зх | САПЕЛЬНИКОВ Віктор |
3 | Зх | КОТОВ Микола | 3 | Зх | КОЗИНЕЦЬ Валерій |
4 | Зх | НОСОВ Віктор | 4 | Нп | КОЗЛОВ Анатолій |
5 | Зх | ВІТКОВ Анатолій | 5 | Зх | АРТЮХ Микола |
6 | Пз | МАСЛОВ Віктор | 6 | Пз | ПЕСТРІКОВ Віктор |
7 | Пз | БАРДЕШИН Віталій | 7 | Пз | ШТУЛЛЕР Михайло |
8 | Нп | ГУСЄВ Валентин | 8 | Нп | БОГОДЄЛОВ Павло |
9 | Нп | НЕСМІЯН Юрій | 9 | Пз | БАЖЕНОВ Лазар |
10 | Нп | ВАРЛАМОВ Юрій | 10 | Пз | ШАХОВ Володимир |
11 | Нп | ПРИМАК Тарас | 11 | Нп | СЛАВИНСЬКИЙ Ілля |
Запасний склад |
|||||
№ | Амп | Гравець | № | Амп | Гравець |
Пз | САЛЬКОВ Василь | Зх | САМСОНОВ Анатолій | ||
Головні тренери |
|||||
Олександр АЛПАТОВ | Володимир МЕНЬШИКОВ |
Хронологія гри |
||||
Гравці | Гравці | |||
САЛЬКОВ Василь
ВАРЛАМОВ Юрій |
? | |||
? |
САМСОНОВ Анатолій
САПЕЛЬНИКОВ Віктор |
|||
63 | СЛАВИНСЬКИЙ Ілля | |||
БАРДЕШИН Віталій | 66 | |||
81 | ШТУЛЛЕР Михайло |
Перші уроки класу "А"
«Цього дня полтавчани чекали давно. Наскільки менше часу залишалось до початку XXX чемпіонату Країни з футбола, настільки більшим ставало нетерпіння болільників. Зрозуміти їх можна: в списку міст, чиї Команди грають в Класі "А", нарешті появилась Полтава.
Ми уважно слідкували за короткими повідомленнями з Південного берега Криму, де "Сільбуд" пробував свої сили в боротьбі за "Кримський пролісок", цікавились планами команди, її поповненням.
І хоч м'ячів у Криму полтавці забили небагато, але загалом вісті буди втішними: Команда набирається сил, стає більш зіграною, міцніє взаємодія в ланках.
І от 8 квітня – початок великого футбола в Полтаві. Перший матч, в якому суперником полтавчан виступила команда Київського СКА, проходив на стадіоні по вулиці Харчовиків.
Звичайно, місць для сидіння тут незрівнянно менше, зручностей для глядачів теж малувато, але хто ж не згодиться потерпіти два-три матчі, поки центральний стадіон міста зможе прийняти любителів футбола.
В урочистій тиші капітани команд Віталій Бардешин і Лазар Баженов піднімають прапор змагань. Свисток судді всесоюзної категорії Бориса Стрілецького сповіщає про початок матчу.
І відразу армійці кидаються в атаку на ворота полтавчан. Мабуть, сподіваючись психологічно зламати опір господарів поля. Кияни великі надії покладали саме на ці перші хвилини гри. Але полтавчани вистояли. Поступово гра набуває більш рівного характеру. А згодом все частіше біля воріт гостей виникають гольові моменти, які, на жаль, не внесли змін в рахунок, суперник у полтавчан був сильний. Це вносило деяку нервовість в дії гравців "Сільбуду". На киян працював, як кажуть, авторитет... Кілька разів бути чемпіоном республіки, стати в минулому році переможцем у другій підгрупі класу "А", зрештою, з восьми зустрічей із полтавчанами виграти сім, а одну звести внічию – це дещо значить.
І все ж таки дорікати полтавчанам за те, що вони грали під диктовку гостей, - не можна. Наші земляки виявились нелегкими суперниками для досвідчених Киян. Особливо гостро і небезпечно для гостей грали нападаючі Валентин Гусєв і Тарас Примак.
Перший тайм пройшов в напруженій боротьбі і закінчився нічийним результатом - 0:0. Як писав цими днями тижневик "Футбол", прийнято вважати, що в перших матчах чемпіонату вирішальну роль відіграють фізичні якості гравців. Кияни прагнули продемонструвати свою атлетичну підготовку. На жаль, нерідко силова гра межувала у гостей з грубістю.
Але коли вже мова зайшла про фізичну витривалість і, якщо хочете, сміливість на полі, то цього якраз і бракує деяким гравцям "Сільбуду". Особливо це стосується захисних ліній.
Сучасний футбол передбачає відповідну фізичну підготовку гравців, вимагає знання певних силових прийомів, уміння ними користуватись. Про це не слід забувати гравцям "Сільбуду". Тим більше, що, перейшовши в клас "А", вони мають нині і відповідних суперників.
Другий тайм почався серією навальних атак полтавчан. Одна за одною виникають небезпечні ситуації біля воріт гостей, і щоразу відсутність завершального удару зводить нанівець наступ господарів поля. Звичайно, по одному матчу важко робити якісь глибокі висновки і узагальнення, але перші враження нерідко бувають вірними.
Якщо нападаючі полтавців діють більш розумно і цілеспрямовано, то у захисників - Бориса Шишкова, Віктора Носова, Анатолія Віткова ще відчувається невідпрацьована підстраховка, вони часто не розуміють один одного. І як результат – на 18-й хвилині другої половини гри Ілля Славинський – центр нападу гостей - забиває гол у ворота полтавчан.
Недовго на табло одиниця межувала з нулем. Порушення правил на штрафному майданчику киян - один з армійців торкнувся рукою м'яча - і Віталій Бардешин чітко реалізує 11-метровий удар.
Гості рвуться в атаку. Все частіше й частіше доводиться вступати в гру воротареві полтавчан Володимиру Козлову. Захист "Сільбуду" не взмозі створити "бетон" біля власних воріт, щоб зберегти нічийний результат. Сильний навісний удар Михайла Штуллера - і м'яч, торкнувшись штанги, влітає у ворота полтавчан. Це трапилось за 9 хвилин до Кінця матчу.
Кілька спроб наших земляків зрівняти рахунок Кінчились безрезультатно.
Що ж, поки що в турнірну таблицю полтавчани не вписали одиниці. В розпач, звичайно, впадати не слід, але керівникам команди детально проаналізувати гру треба. Створюється враження, що у команди "Сільбуд" ще подекуди немає чіткої взаємодії між ланками і окремими гравцями, того взаєморозуміння, яке дає жаданий результат. Хочеться побачити у наших земляків більш цілеспрямований малюнок гри, вміння імпровізувати, більшу енергію і наполегливість в досягненні мети. Деякі з цих рис, властивих командам вищої ліги, ми "помітили в команди "Сільбуд" під час минулої гри. Але хотілось, щоб вони не були поодинокими епізодами, а
стали нормою. Клас "А" підносить перші уроки полтавчанам. З них треба робити висновки».
А. Надін, суддя республіканської категорії з футбола,
В. Майорчик.
"Зоря Полтавщини" № 85 (10825), 10 квітня 1968 (середа)
МЕНІ ПОДОБАЮТЬСЯ ПОЛТАВСЬКІ ХЛОПЦІ...
«На відкритті сезону в Полтаві побував тренер Федерації футбола СРСР Микола Якович Глібов. Після матчу між командами "Сільбуд" Полтава і СКА Київ наш кореспондент В. Майорчик зустрівся з Миколою Яковичем Глібовим і попросив його поділитись своїми враженнями від зустрічі і, зокрема, від гри полтавчан.
- У мене склалось враження, що команда "Сільбуд" заслужено займає місце в другій групі класу "А", - сказав Микола Якович. - Познайомившись із тренерською і виховною роботою, я побачив, що в Полтаві піклуються не тільки про основний склад, а й готують молоді кадри. Серед них б просто, таки чудові хлопці! Їх треба зберегти для Полтави, турбуватись про них. Мені надзвичайно сподобався полтавський глядач, патріотичний і водночас об'єктивний. Він доброзичливо сприймає гру, володіє достатньо високою культурою.
У зв'язку з переходом в клас "А" перед футбольною громадськістю Полтави постала проблема створення відповідної бази для гри. Добре, що прийнято рішення про реконструкцію центрального стадіону. Вже зараз я бачу, що це буде цілком сучасна споруда. Але, разом з тим, хочу зробити зауваження: потрібний більш уважний догляд поля, треба його поливати, слідкувати за ним. Щоб не вийшло так, що трибуни є, а грати ніде... Хороший і тимчасовий стадіон. Він цілком придатний для проведення матчів, і, мабуть, доцільно буде й надалі зберегти його як постійний філіал центрального стадіону. Це дасть можливість проводити тут не тільки
зустрічі команд другої ліги, а й змагання на першість області і міста. Микола Якович підкреслює, що команда "Сідьбуд" грає на достатньо високому рівні. Тренери команди ведуть цілеспрямовану роботу з футболю, тами.
Разом з тим т. Глібов підкреслив, що одним з основних питань дальшого росту команди є зміцнення зв'язків між гравцями. Треба, щоб хлопці відчували лікоть один одного, краще розуміли партнера. Сучасний футбол вимагає від гравців взаємозаміння під час гри, і ці якості треба розвивати у футболістів "Сільбуду". Надалі слід більше уваги приділяти і розвитку швидкісної витривалості футболістів, зокрема захисників. На закінчення Микола Якович Глібов сказав:
Я задоволений грою і не сумніваюсь, що полтавці одержуватимуть ще велику насолоду від гри своєї команди, а з цього здібного колективу виростуть гравці високого класу.
"Зоря Полтавщини" № 86 (10826), 11 квітня 1968 (четвер)
Виграний програш
«Полтавські футболісти — молодий, недавно сформований колектив; армійці столиці, минулорічні претенденти вищої ліги, - зіграний ансамбль. Тренери «Сідьбуду» - О. Алпатов та В.Аксьонов добре це розуміли і застосувала дещо захисний варіант: 1-4-3-3. Гості настроїлись на атаку. До чотирьох нападаючих весь час підключалися два півзахисника, Армійці перегравали наших в центрі поля за рахунок більшої кількості гравців, розтягували флангові захисти полтавчан, використовували небезпечні навіси на штрафний майданчик «Сільбуду». Іноді вони відкрито грубили. Суддя в полі Б. Стрілецький реагував на це досить спокійно.
Наші земляки будували гру на швидких контратаках. «Диспетчер» команди Гусєв добре розпоряджався м’ячем. Його швидкі паси Несміяну і Примаку, які весь час мінялись місцями, чи на вихід Варламову, створювали чимало небезпечних моментів, і голкіперу киян Журбі довелось добре потрудитися, щоб не раз рятувати свою команду від, здавалось, неминучих голів.
В другому таймі сільбудівці грають краще, активніше. Вони притиснули киян в їх штрафному майданчику, хоч пробитись до воріт суперників через масований захист ніяк не можуть. Дебютанти подають підряд два кутових. М'яч потрапляє до Несміяна. Той, не роздумуючи, з лету б'є через себе. Мимо. І відразу — атака армійців. Варламов чудом виносить м'яч з пустих воріт. Через хвилину все повторюється. Тепер відзначається Носов.
Та захист полтавчан все-таки не вистояв. Швидким ривком киянин Славинський обходить Віткова, Носова і забиває гол. Так неузгодженість між хавбеками дорого обійшлась команді.
Через п'ять хвилин хтось з киян на своєму штрафному майданчику грає рукою. Пенальті реалізує капітан полтавчан Бардешин. 1:1.
Темніє. До фінального свистка судді лишається кілька хвилин. Штуллер проходить по правому краю. Б’є «сухим листом». Кручений м’яч описує дугу і, потрапивши в дев'ятку опускається... в сітці воріт. Гості перемогли.
Звичайно, те, що полтавчани програли свій перший матч в другій лізі класу «А», неприємно. Але провела вони гру з дуже сильним суперником хороше, з повною віддачею сил і справедливо заслужили високу оцінку в своїх численних прихильників. Болільники залишали стадіон задоволеними. Сільбудівці виграли програний матч.
Дублери «Сільбуду» і СКА зустрічались напередодні. Перемогли гості – 2:1».
І.Кулик, В.Слюсар.
«Комсомолець Полтавщини» № 43 (1560), 11 квітня 1968 (четвер)