04.10.1968.
Ворскла (Полтава) - Полісся (Житомир)
2 : 2

Друга група класу А. 1 підгрупа

	2 : 2
Ворскла (Полтава)		Полісся (Житомир)
04.10.1968. 15:57
35 тур
Стадіон: Колос (Полтава) . (вміст 34000)
Суддя: Михайло СОЛОВЙОВ (Харків)

Склади команд
№	Амп	Гравець	№	Амп	Гравець
	Вр	КОЗЛОВ Володимир		Вр	ДЕГТЯРЬОВ Олександр
	Зх	ПЕРШИН В'ячеслав		Зх	ГОРДЄЄВ Ростислав
	Зх	ШИШКОВ Борис		Зх	БІЛИЙ Петро
	Зх	НОСОВ Віктор		Зх	ГУМЕНЮК Володимир
	Зх	ВІТКОВ Анатолій		Пз	КОКОЛЬНІК Ференц
	Пз	МАСЛОВ Віктор		Пз	ШАНДОР Іштван
	Пз	БАРДЕШИН Віталій		Зх	ЧИРВА Володимир
	Пз	САЛЬКОВ Василь		Пз	АЛЕКСАНДРОВ Анатолій
	Нп	НЕСМІЯН Юрій		Нп	КОСОВ Валентин
	Нп	ВАРЛАМОВ Юрій		Нп	ГОРЕЛОВ Олександр
	Нп	ПРИМАК Тарас		Пз	НОРМАН Борис
Запасний склад
№	Амп	Гравець	№	Амп	Гравець
	Зх	КОТОВ Микола		Нп	БУЗНИЦЬКИЙ Микола
	Пз	БИЧКОВ Віктор
Головні тренери
	Олександр АЛПАТОВ			Віктор ЖИЛІН

Хронологія гри
Гравці				Гравці
БИЧКОВ Віктор НЕСМІЯН Юрій		?
КОТОВ Микола САЛЬКОВ Василь		?
		?		БУЗНИЦЬКИЙ Микола КОКОЛЬНІК Ференц
НЕСМІЯН Юрій		?
		2		КОТОВ Микола
ВАРЛАМОВ Юрій		53

Кращий – Віктор Маслов

«Початок цієї зустрічі був драматичним для полтавчан. Буквально на першій хвилині гри форварди "Автомобіліста" зірвались в штрафний майданчик господарів. Замішання захисту сільбудівців, зокрема, секундна розгубленість Віктора Носова та нечітка реакція воротаря Володимира Козлова – і м'яч в сітці.

Треба сказати, що перші хвилини гри проходили дещо сумбурно. Відчувалась нервозність гравців обох команд, їх прагнення швидше відкрити рахунок. Взагалі гра в останніх матчах сезону характерна підвищеною збудженістю гравців, що нерідко переходить в метушливість. Дається взнаки і довгий футбольний марафон, що, звичайно, виснажив гравців, і загострення боротьби на фініші. Саме в цій ситуації в кращому становищі та команда, яка більш фізично підготовлена, має добрий резерв.
Ці риси певною мірою характерні для обох команд і "Сільбуду", і "Автомобіліста". Тому і зустріч між ними можна назвати боротьбою рівних. Це буде тим більш вірно, що і в турнірній таблиці обидва колективи стоять поряд - житомирці на четвертій, полтавчани - на п'ятій сходинці.
... На гол в свої ворота господарі поля відповіли серією навальних атак на ворота "Автомобіліста". Одна з них завершилась комбінацією, яку з повним правом можна назвати прикрасою матчу. Вирвавшись на правий фланг, стрімкий і технічний Віктор Маслов дає прострільну передачу вліво. М'яч йде паралельно лінії воріт, буквально в 2-3 метрах від них. До нього встигає Юрій Несміян. Слідує невідпорний удар, і м'яч у воротах. 1:1.
Полтавчани продовжують атакувати. Але їх форварди, зокрема Тарас Приман, не в змозі перебороти щільний захист житомирців. Починаючи цікаві комбінації, не завжди закінчує їх Віталій Бардешин. Не допомагає і активність Анатолія Віткова, який, виступаючи в ролі напівзахисника, не раз проривається в штрафний майданчик гостей, діючи досить агресивно.
На 39-й хвилині зустрічі центр нападу "Автомобіліста", знову скориставшись розгубленістю захисту "Сільбуду", забиває другий гол у ворота полтавчан. Так закінчився перший тайм.
Друга половина гри почалась новими атаками господарів. На 53-й хвилині, знову з відмінної подачі Маслова, забиває гол у ворота Житомира Юрій Варламов. В кінці зустрічі гра йшла переважно на половині поля гостей, але, незважаючи на це, результат матчу так і не змінився.
Звичайно, суперник у полтавчан був сильний. Але нашим гравцям треба закинути докір: подекуди, програючи гостям в швидкості, вони нерідко поступались перед ними і в техніці, пасували в силовій боротьбі за м'яч. Побороти ці вади особливо (важливо зараз, на фініші.
На початку гри обласна федерація футбола оголосила, що кращому гравцеві "Сільбуду" буде вручено після матчу пам'ятний приз. Його по праву заслужив Віктор Маслов. На мій погляд, якби було встановлено кілька призів, їх можна було б вручити ще й Анатолію Віткову та Василеві Салькову, які теж дуже добре провели цю зустріч.
Після матчу "Сільбуд" мав 41 очко, "Автомобіліст" - 43. Житомирці залишились на четвертому, а полтавчани - на п'ятому місці. 8 жовтня чергова зустріч "Сільбуду". На цей раз з лідером підгрупи - львівськими "Карпатами"».

В. Майорчик.
"Зоря Полтавщини" № 236 (10976), 6 жовтня 1968 (неділя).

Ігрове досьє "Сільбуду"

«У верхній половині турнірної таблиці першої підгрупи другої ліги класу "А" зараз особливо "тісно". Буквально кілька очок відділяють лідерів від команд, які займають місця на п'ять чи шість сходинок нижче. Чим ближче фініш чемпіонату, тим більше напруження.
І нам, полтавчанам, приємно усвідомлювати, що спортсмени "Сільбуду" та їх тренери добре це розуміють.
Останній поєдинок сільбудівців з минулорічним чемпіоном республіки житомирським "Автомобілістом" не є винятком: господарі провели його загалом хороше.
Правда, почалась гра дещо несподівано. Не встиг диктор по стадіону оголосити склади команд, як м'яч уже побував у сітці воріт полтавчан. Удар Валентина Косова з близької відстані між захисниками Віктором Носовим і Борисом Шишковим виявився не сильним, але відступним.
Голкіпер полтавчан Володимир Козлов прагнула відбити м'яч, який вдарився в штангу і змінив напрям. Та, знаходячись в іншому боці воріт, не дотягнувся до нього.
Дехто з болільників картав за пропущений гол воротаря і захисників. Хоч певна провина їх і є, зате, знаючи майстерність гостей, навряд чи варто шукати винного.
Господарі в боргу не залишились. Діставши чудовий пас від капітана команди Віталія Бардешина, Віктор Маслов пройшов по правому краю, обвів кількох гравців суперників і послав м'яч паралельно воротам. У частоколі ніг першим дотягнувся до нього Юрій Несміян. Рахунок став 1:1.

У звітному матчі добре зіграли А. Вітков, Ю. Несміян, В. Сальков, Ю. Варламов, В. Бардешин і особливо В. Маслов, якому по закінченні поєдинку як кращому гравцеві команди "Сільбуд" було вручено спеціальний приз, встановлений облрадою Союзспорту та обласною федерацією футбола.
2:2 – такий результат матчу. Другий гол у ворота "Автомобіліста" провів Ю. Варламов.
Почесна нічия.
Слід відзначити нечітке суддівство арбітра Соловйова з Харкова. Між ним і боковими суддями весь час не було погодженості в діях. Коли останні фіксували порушення правил, Соловйов цього не помічав, і навпаки. При штрафних і вільних ударах рості не дотримувались дев'яти метрів. Подібне ж траплялось і при подачі кутових.
Однак, незважаючи на це, гра пройшла в цікавій, напруженій і коректній боротьбі. Глядачам вона принесла приємне задоволення».

І. Кулик.
"Комсомолець Полтавщини" № 120 (1637), 8 жовтня 1968 (вівторок)

Фото гри