100 великих “Ворсклян”. Сергій Чуйченко

Один з кращих бомбардирів “Ворскли”. Справжня зірка українського футболу, яка засяяла, але не так як того хотілося б нам. Хоча серце Сергія належить й іншому клубу, проте частину душі він назавжди залишить в Полтаві.

Народився Сергій Чуйченко 25 жовтня 1968 року у місті Харкові. Перші свої футбольні кроуи починав в футбольній школі “Металіста” під керівництвом Леоніда Бавикіна. Сергій вже тоді багато забивав, проте в Україні щастя так і не знайшов і вирушив на заробітки до Росії.

Першим клубом Сергія став “Факел” з Воронежу. Далі “Дружба” з Будьоновська і останнім етапом в російській кар’єрі Сергія стала команда  АПК з Азову. Скитання по другосортним командам не приносило задоволення, тож Сергій вирішив повернутися на Україну.

Щоправда й тут грати довелося у аматорській лізі. “Цементник” з Балаклеї шукав таланти, котрим міг стати 24-річний Сергій. Більшість гравців в цьому віці вже виступають на пристойному рівні, проте для Чуйченка це був лише початок.

Забивши 15 м’ячів у змаганнях аматорів, Чуйченко потрапив на олівець керівникам олександрійської “Поліграфтехніки”. Саме туди у 1993 році перейшов Сергій. Зважаючи на гру яку показував гравець, тренер Юрій Коваль довірив місце у стартовому складі. І перший гол не змусив себе довго чекати. У матчі з миколаївським “Евісом”, після передачі Слави Козакова Чуйченко головою забив круглого в сітку. Всього ж того сезону на рахунку Сергія було 26 м’ячів, що було кращим результатом серед усіх.

Не дивлячись на 3-е місце, у команді на наступний сезон відбулася зміна тренерів. Новий тренер Анатолій Бузник привів з собою багато нових гравців, серед яких був і майбутній кращий друг Сергія – Віктор Богатир. Місце у основі Чуйченка не підлягало сумніву, на цей раз Сергій забив 27 разів, але команда посіла місце у середині – 8 позиція. В опитуванні тижневика “Український футбол” Сергій переміг з величезним відривом, та отримав звання кращого гравця першої ліги.

Не дивлячись на це тренер залишився, і новий сезон команда розпочала без втрат. Після першого кола, коли Сергій назабивав 12 м’ячів та отримав запрошення від Віктора Пожечевського. Можливо в чомусь на тренера вплинув на той час  м’яч забитий у рідкісній ситуації. Сергій наважився на бісіклету (удар в падінні через себе) та зумів влучити у верхній кут воріт житомирського “Хіміка”, котрі захищав перспективний кіпер Баталов.

Захопивши з собою жінку, доньку Оксану та друга Віктора Богатиря Сергій прибув до Полтави. Сергій в Полтаві відзначився у першому ж матчі. Вийшовши на заміну в перерві матчу “Ворскла” (Полтава) – “Ратуша” (Кам’янець-Подільський) змінив Олега Ратія, та вже через 20 хвилин перебування на полі забив переможний м’яч. Віктор Пожечевський потребував такого форварда, і починаючи з наступного матчу проти “Динамо-2” Чуйченко виходив у основі. Такого бомбардира Полтава ще не бачила. Сергій Чуйченко починаючи з 2-го травня 1996 по 17 червня у 10 матчах забив 14 м’ячів. І лише у матчі проти рідної “Поліграфтехніки” Чуйченко не забив. Всього ж того сезону за “Ворсклу” Сергій забив 24 голи, а в сумі – 36, що й досі є рекордом 1-ї ліги. Та й за “Ворсклу” 24 голи за сезон ще ніхто не забивав.

У вищій лізі Чуйченко продовжив забивати – 14 голів у 28 матчах в бронзовому сезоні. Це й по сей день є кращим показником у вищій лізі серед гравців “Ворскли”. У Європі Сергій відіграв 4 матчі та двічі забив – обидва “Даугаві”, та став першим хто забив в Полтаві в рамках Євротурнірів.

Наступний сезон не став супер забивним для Чуйченка – 5 м’ячів у 15 матчах.

У 8-му чемпіонаті Чуйченко провів лише 6 ігор та разом з Андрієм Хоминим відправився в оренду до Ашгабадського “Копет-Дагу”. Там хлопці вивели свій клубдо “фіналу чотирьох” – кубок кубків азійської ліги. Після 3-х місяців оренди Сергій повернувся, спочатку до “Ворскли”, а потім знову перебрався до “Поліграфтехніки”. У сезоні 2000/01 провівши в складі усі 34 матчі, та забивши 20 м’ячів, став учетверте кращим бомбардиром першої ліги, помандрував “на гору” до вищої ліги разом з олександрійцями . До вишки, був готовий лише капітан команди – Чуйченко, котрий забив 8 м’ячів, став кращим бомбардиром та залишив клуб в еліті на другий сезон, а сам відправився до “Металіста”.

Останнім часом Чуйченко працював начальником ФК “Харків” та виступав за ветеранів цього клубу і у 19 матчах забив 41 раз!!!