Бойовий новачок: у гостях краще, ніж удома
\”Ми не збираємося бути хлопчиками для биття\”, – так сказав президент ФК \”Полтава\” Леонід Соболєв після виходу команди до першої ліги. І, будемо відверті, не збрехав. \”Полтава\” провела свій дебютний відрізок сезону у першій лізі на досить пристойному рівні. Та як все це було, пропоную пригадати від самого початку.
ВДАЛІ ТРАНСФЕРИ
Уболівальники \”Полтави\” звикли до того, що в міжсезоння склад команди змінюється більш ніж наполовину – ключові гравці йдуть до іменитіших клубів, а нові деякий час не можуть показати потрібного рівня через свою незіграність. Але цього року такого вже не було. Анатолій Безсмертний зміг зберегти кістяк команди, котрий виступав у другій лізі, а також зробити якісні придбання, які, безперечно, змогли серйозно підсилити команду. Трансфери, як і обіцялося перед початком сезону, були лише якісні. Чого тільки варті придбання досвідченого Руслана Біднен-ка, який пройшов свого часу випробування в київському \”Динамо\”, голкіпера Всеволода Романенка, який також довгий час грав в українській Прем\’єр-лізі, Дениса Скепського, який донедавна належав московському \”Динамо\”. Також слід відзначити вдале придбання форварда – Руслана Івашка, який зміг влитися в колектив, неначе грав у \”Полтаві\” все своє життя, і, окрім цього, ще й став кращим бомбардиром команди (10 голів). Також команду поповнили гравці, які грали у відомих клубах на доволі пристойному рівні:Євген Одинцов, Анатолій Кіцута, Андрій Сагайдак, Іван Козоріз, Андрій Жданов. Кожен із них зміг допомогти команді досягти результату.
НЕВДАЛИЙ СТАРТ
Початок сезону для полтавців видався доволі насиченим. Запам\’яталися перші два тури – протистояння з \”Буковиною\” та \”Сталлю\” – командами, які провели вже не один сезон у першій лізі й борються за високі позиції в турнірній таблиці. З одного боку, такі ігри для новачків дуже непрості, а з іншого – де ще можна набратися такого потрібного досвіду, як не з сильнішим за себе суперником. Незважаючи нате, що результати в цих поєдинках були не на користь наших земляків, \”Полтава\” змогла дати бій своїм візаві та продемонструвати гру на пристойному рівні, після чого стало зрозуміло – вдалий результат незабариться. Саме так і сталося – вже у третьому турі наші хлопці змогли здобути таку жадану перемогу і отримати перші залікові пункти у матчі зі старим знайомим – армянським \”Титаном\”. Перемогу полтавці здобули завдяки голам Руслана Івашка та Арту-ра Сірика. Це стало хорошим поштовхом до подальших звершень команди. У наступному турі підопічні Анатолія Безсмертного навідалися до свого географічного сусіда – харківського \”Геліоса\”. Результатом була лише нульова нічия, але гра видалася насиченою: гості не відсиджувалися в обороні, контратакували, створювали небезпечні моменти біля воріт суперника. П\’яту гру полтавці провели вдома із доне-давнім представником Прем\’єр-ліги – \”Оболонню\”. Команда Безсмертного виглядала сильніше за свого досвідченого суперника, але прикрий пропущений на початку другого тайму гол вирішив долю того матчу. Починаючи з 6-го туру \”Полтава\” всерйоз почала набирати оберти: нічия в Кіровограді проти \”Зірки\”, домашня перемога в матчі з \”Одесою\”, перемога над динамівською молоддю і нічия з охтирським \”Нафтовиком\”. Як результат – команда в чільній десятці.
ПЕРШИЙ РОЗГРОМ
Не обійшлося цього сезону і без розгромного рахунку, навіть двох, дебютний з яких стався, як і більшість перемог у першій лізі, на виїзді, в Білій Церкві, де в 10-му турі \”Полтава\” грала проти місцевого \”Арсеналу\”. Арбітр зафіксував рахунок 4:1 на користь гостей. Через тиждень після такої гучної перемоги полтавці вдома у грі проти \”Миколаєва\” довели, що можуть забивати та вигравати не лише на виїзді, а й вдома, збільшивши свій рекорд результативності у першій лізі – 5:0! Слід зазначити, що до повторення свого найвищого клубного результату хлопцям не вистачило лише одного забитого м\’яча.
Наступні ігри видалися не менш цікавими. Були перемоги, були й поразки, причому останні сталися вже під завісу осінньої частини першості і зумовлювалися травмами багатьох ключових виконавців. Певний час перебував у лазареті команди Івашко, з відсутністю якого зникла гострота на вістрі атаки; за декілька турів до завершення осінньої частини чемпіонату через травми не змогли допомогти клубу такі гравці як Руслан Бідненко і Анатолій Кіцута. Незважаючи на відсутність ряду футболістів, \”Полтава\” в кожній грі билася до останнього і намагалася показати змістовний футбол.
ФАНАТИ
Змогли \”відзначитися\” в цьому році й уболівальники клубу, але на відміну від команди далеко не позитивними діями. Спочатку у матчі проти \”Сум\” була використана піротехніка (за яку на команду накладено штраф у розмірі 1500 грн.). Але найбільший безлад на трибунах \”Локомотива\” відбувся на одному із заключних матчів сезону – проти \”Титану\”, коли на поле полетіли димові шашки та петарди, в результаті чого матч було призупинено на декілька хвилин. Після так званої \”підтримки\” горе-уболівальники зменшили бюджет клубу ще на 5000 гривень.
ЦИФРИ ТА ФАКТИ
ФК \”Полтава\” показав у першості доволі стабільний результат: 7 перемог, 7 нічиїх, 7 поразок. У двадцяти одному матчі забито 28 м\’ячів, пропущено – 23. В середньому команда забивала 1,3 гола за матч, пропускала – 1,1. Більшість своїх очок команда здобула на виїзді – 16, вдома нашим хлопцям щастило менше – лише 12 очок. Найчастіше у воротах суперника розписувався Руслан Івашко – 10 голів. У матчах літньо-осінньої частини чемпіонату гравці отримали 52 \”гірчичники\” та 5 червоних карток. Найбільше нехтували правилами Юрій Цапій (6 жовтих карток), Сергій Даценко (5), Іван Козоріз, Артем Бессалов, Руслан Бідненко (по 4). Більшість вилучень були за сумою двох \”гірчичників\”, і лише Іван Кучеренко здобув одне пряме вилучення.
Цього сезону трибуни \”Локомотива\” загалом відвідали 13900 вболівальників, що в середньому становить в 1263 глядачів на матчі. Найбільше людей відвідали поєдинок 13-го туру проти \”Севастополя\” -1600, найменше людей прийшло спостерігати за грою в останньому турі першої частини сезону проти \”Геліоса\” – 500 осіб.
Отже, дебют \”Полтави\”, на мою думку, видався вдалим, про що свідчить 10-е місце в турнірній таблиці. Можливо, не всі ігри команди були видовищними, не в усіх матчах був здобутий бажаний результат, але команда довела, що може грати на рівні з будь-яким суперником та не визнає авторитетів.
Богдан ПРОСКУРОВ
“Полтавщина-Спорт”
вологість:
тиск:
вітер: