Драматичний фінал стартового поєдинку

«Велика Багачка» — «Жоржівка» 2:1 (0:1)
Голи: Супруненко (17), Зав’ялов (82), Міславський (90+2, пен.)
«Велика Багачка»: Цибулько, Окриков, Таран (Зіпунніков, 73), Гришанович, Федоришин, Хижняк, Безуглий, Ященко (Баштовий, 90+3), Ротань (Коломієць, 66), Миколаєнко (Міславський, 46), Зав’ялов.
«Жоржівка»: Сідько, Чамара, Супруненко, Касьян, Черкасов, Городчанін, Михайленко (Корнієнко, 75), Бубнов, Баранник (Лейва, 89), Божко, Фоменко.
Судді: Біліченко, Павлюченко, Матяш (усі — Полтава).
Попередження: Зав’ялов, Міславський — Сідько, Городчанін, Михайленко, Баранник.
Вилучення: Городчанін (89)
Юнаки 6:0
Красногорівка. 12 квітня. 500 глядачів.

Матч першого туру чемпіонату області-2009 минулорічний чемпіон проводив у Красногорівці. Це зумовлювалося рядом причин, про які варто говорити окремо. В усякому разі жителі Красногорівки від цього не тільки не втратили, а й придбали. І не тільки можливість побачити достатньо якісний і дуже-дуже драматичний футбол. Народний депутат України Равіль Сафіуллін, котрий прибув на відкриття обласної першості, вручив місцевим юним футболістам 5 нових м’ячів.

У провідних чемпіонатах існує неписане правило гарного тону: не зводити у першому турі новачків ліги з чемпіоном, та ще й на полі останнього. Однак даний випадок не зовсім класичний. «Жоржівка» — команда з претензіями й амбіціями, що переконливо довела звітна гра. Не виключено, що вже в першому турі ми стали свідками матчу, який у підсумку істотно вплине на розташування команд на найвищих щаблях турнірної таблиці. Інтерес до поєдинку додатково підігрівався тим, що в складі команди-дебютанта присутні чимало гравців, котрі у різні часи вдягали футболки «Великої Багачки»: Супруненко, Касьян, Фоменко, запасний воротар Каплуновський. У зворотньому напрямі прослідував Миколаєнко, котрому було що доводити своїм колишнім жоржівським партнерам.

Матч розпочався дуже спокійно та позиційно. Була помітною певна територіальна перевага номінальних господарів, але новачки ліги настільки ретельно грали в захисті, особливо у момент прийому суперниками м’яча, що зводили усе те нанівець. Перше загострення мало місце на 7-ій хвилині у вигляді удару Хижняка головою з близької відстані точнісінько у руки голкіперу. «Жоржівка» відповіла двома ударами. Спершу Супруненко приклався до м’яча потужно і точно, тільки дуже вже здалеку, і круглий став здобиччю великобагачанського воротаря. А за хвилину потому вже й Цибулько був би безсилим, коли Фоменко запутив м’яч упритул зі стійкою. Ех, трохи не влучив.

А потім сталося маленьке чудо, як інколи величають гол. Він і справді був чудовим. Супруненко виконав штрафний метрів з 25-и, якщо не більше і влучив у дев’ятку. Можливо, багачанського кіпера дезорієнтував сильний вітер, який дещо змінив напрям польоту. І в подальшому гравці обох команд нерідко викоритовували верхові передачі й удари, незважаючи на не надто сприятливу для таких дій погоду. Трішки не дотягся Зав’ялов до високої передачі Ященка у воротарський майданчик. Відзначали активністю крайки Баранник і Бубнов, по черзі прострілюючи у карний суперника з різних флангів, сіючи паніку в захисних шикуваннях суперника. Одного разу багачан врятував Безуглий, винісши м’яч із порожніх воріт.

Тут саме час для невеликого ліричного відступу. Відчуваючи, що у господарів виходить далеко не все, частина уболівальників (не варто нагадувати, що в більшості своїй це були жителі Великої Багачки — від неї до Красногорівки всього 13 км) спробувала влаштувати обструкцію своїй команді. Слівце «Барани!» було чи не найделікатнішим у тому потоці вербального сміття. Гидко слухати. І водночас напршується висновок, що до справжньої уболівальницької культури нам іще далеко. Справжній фан-уболівальник підтримує свою команду за те, що вона своя, а не за те, що завжди перемагає. У скрутну хвилину своїх належить підтримувати. А улюлюкати, варто гравцям провести невиразні пів-тайму… Словом, хай. Може, колись навчимося.

Отак потихеньку перша половина гри докотилася до завершення. Незадовго до свистка на перерву непогану нагоду для взяття воріт мав Зав’ялов, але заліз в офсайд.

Другий тайм розпочався із героїчного вчинку воротаря «Жоржівки» Сідька, що незбагненним чином зреагував на удар Зав’ялова практично впритул.  Парою хвилин опісля за комірець Романові намагався закинути Ященко — пролетіло над перекладиною. Відчувалося, що наміри у «Великої Багачки» щодо порятунку поєдинку — найсерйозніші. У добрій нагоді стала чимала лава запасних. Гравці, що вийшли на поле у другому таймі суттєво посилили і загострили гру. «Напирай, напирай щільніше!» Хтозна чи почули футболісти цей уболівальницький вигук, але діяли у відповідності до нього.

На 60-ій хвилині стався один із ключових епізодів матчу. Воротар «Жоржівки» вибіг за межі карного майданчика і зніс Зав’ялова, що рвався до воріт. Факт порушення беззаперечний, а от із приводу того, чи є це фолом останньої надії розгорнулася дискусія за участі більшості гравців обох команд. Рефері за її наслідками вирішив обмежитися жовтою карткою винуватцеві і ще двома для найбільш активних учасників дебатів. Суперечливий епізод. З одного боку, воротар був останньої перепоною Зав’ялова на шляху, пройшовши його, Сергієві залишалося влучити в порожню рамку. З іншого, до воріт було таки далеченько, ще й не по центру. Обговорювати подію можна довго. Принагідно зазначу, що це, певно єдиний момент, коли із суддею сперечалися.  В усьому іншому бригада справилася із дуже непростою роботою чудово (на мій, звичайно, погляд).  Забігаючи наперед, згадаємо ще одну дискусію — з приводу призначення пенальті. Але так завжди буває, коли 11-метровий призначають на останніх хвилинах. Навіть якщо він очевидний, обступити арбітра і гаряче йому щось доводити все одно треба.

«Жоржівка» після перерви не надто рвалася дочужих воріт. Хоча й мала кілька нагод зафіксувати перевагу. Баранник віддав чудовий пас на Черкасова, той вийшов віч-на-віч з воротарем і не зміг переграти Цибулька. Незабаром вже Бараннику не вистачило зовсім трохи, що відгукнутися на пас «у розріз». Мабуть, у всіх присутніх на стадіоні йокнуло серце чи щось інше, коли на 80-ій хвилині Євген Супруненко отримав право на штрафний з місця, аналогічного тому, з якого він відкрив рахунок. Цього разу капітан «Жоржівки» вдарив низом і теж був близьким до успіху. Чудову реакцію продемонстрував багачанський кіпер.

У тому, що «Велика Багачка» відігралася, найбільша заслуга належить Олександрові Коломійцю. Саме він організував стрімкий прохід «у лінію» і виклав такий пас, що Зав’ялову лишалося тільки підставити ногу для вирішального удару.

В останні хвилини матчу м’яч відмовлявся полишити карний майданчик «Жоржівки». Гості грали на відбій, залишилися в меншості, але втримати бодай нічию не змогли. В доданий арбітром час Зіпунніков прокинув круглого на хід і був зупинений на вході в карний майданчик. Класичний випадок із розряду тих, коли форвард провокує оборонця на порушення. Провокація вдалася. Міславський реалізував пенальтя сильно й точно, без шансів для воротаря. 2:1 і це вже остаточний результат.

Анатолій КАРПОВ