Кубок Полтавщини - 22-08-2009, 03:08 - sasa 261

Два матчі за три дні: один з фіналістів Кубка області визначився

Два матчі за три дні: один з фіналістів Кубка області визначився

Півфінал Кубка Полтавської області. Перший матч.

«Молодь-ПДПУ» Полтава — «Велика Багачка» 1:3 (1:1)
«М-П»: Іщенко, Ткаченко (Громов, 38), Вертипорох, Личман, Чехов, Лавриненко (Сорокін, 55), Масюк (Петришин, 89), Луценко, Філь (Марченко, 46), Романенко (Мартьян, 90), Гальченко.
«ВБ»: Цибулько, Окриков, Таран (Міславський, 46), Винник, Федоришин, Безуглий, Хижняк, Ященко, Гришанович (Калюжний, 79), Зав’ялов, Зіпунніков.
Судді: Кулик, Юрченко, Гайдук (усі — Лубни).
Голи: Філь (2) — Зав’ялов (41, 80), Зіпунніков (90).
Попередження: Ткаченко, Личман, Чехов — Зав’ялов, Федоришин.
Вилучення: Чехов (67).
Лубни. 18 серпня. «Центральний». 100 глядачів.

Можна з упевненістю стверджувати, що результат двораундової дуелі визначився саме в цьому матчі. Одна з команд після здолбутої на виїзді переконливої перемоги мала можливість не турбуватися за підсумок півфіналу, інша, схоже, втратила надію потрапити на головну гру Кубка-2009. Звітний матч був позначений рядом цікавих нюансів. Перший з яких: місце проведення гри. У полтавської команди не знайшлося іншого місця зіграти з великобагачанською, окрім, як Лубни. Котрі нагадаю, набагато ближче розташовуються до Великої Багачки, аніж до обласного центру. За таких умов найчисельнішою групою глядачів на поєдинку виявилися юні київські футболісти, що проводять у місті на Сулі тренувальний збір, і саме в той час опинилися на стадіоні. Їх симпатії розділилися приблизно навпіл, тож обидві команди перебували в цьому сенсі в рівних умовах. 
У складі «Великої Багачки» зіграв лівого захисника Сергій Винник — колишній гравець цієї команди, котрий у перерві між виступами за клуб здобув чималий досвід професійного футболу, захищаючи кольори різних команд другої ліги. Зіграв непогано, як для дебюту. Що буде далі, подивимося.
Незважаючи на переконливу перемогу, легкою гру для чинного володаря Кубка ніяк не назвеш. Як і у фіналі Шишацького кубка, багачани мали істотну ігрову й територіальну перевагу, й водночас майже такі ж проблеми з реалізацією гольових моментів. Ускладнив ситуацію для них і швидкий пропущений гол. Невдовзі після стартового свистка прудконогий Філь скористався незграбністю воротаря суперника, перехитрив його і спрямував круглого в порожні ворота. 1:0 — «педагоги» попереду.
Необхідність зрівнювати рахунок зіграла з фаворитом зустрічі злий жарт. Надмірне хвилювання, поспішність, а звідси — брак у завершальній стадії атаки. Протягом першого тайму «Велика Багачка» мала дюжину реальних можливостей змінити рахунок на більш прийнятний для себе, а до логічного завершення довела тільки один. Щоправда, був таки епізод на 21-й хвилині, коли Хижняк головою відправив м’яча в сітку. Проте головний суддя зафіксував при цьому положення поза грою. 
В інших же моментах снаряд вперто відмовлявся перетинати лінію воріт, попри усі зусилля Гришановича, Зав’ялова, Зіпуннікова та їх партнерів. Навіть коли гравець «Молоді» Максим Личман зробив спробу зрізати м’яч у власні ворота, йому на допомогу прийшла штанга. Вона ж виручила полтавців наприкінці тайму, прийнявши на себе удар Андрія Зіпуннікова зі штрафного. 
Треба віддати належне юним «педагогам». Не продемонструвавши нічого переконливого в атаці (як був забитий гол — дивись вище), вони надзвичайно грамотно, акуратно і відважно діяли у захисті. Жоден прийом м’яча великобагачанськими форвардами не відбувався без протидії з боку опонентів. До того ж у більшості епізодів вище усіляких похвал зіграв кіпер «М-П» Іщенко. У першій половині гри «молодіжна» оборона дала слабину тільки одного разу, на 41-й хвилині, коли Зав’ялову вдалося зробити рахунок рівним.
Другий тайм розпочався з трьох поспіль «корнерів», поданих Хижняков на ворота «педагогів». Кожен з них ніс у собі загрозу, кожен мав шанси перетворитися в гол. І жоден взяттям воріт не завершився. У подальшому великобагачанці продовжували тиск на суперника, але в діях їх перестали відчуватися азарт і націленість на ворота. З’явилося враження, що грають вони за інерцією: якщо є м’яч, треба його гнати на іншу половину поля. Чим далі, тим посилювалося враження, що номінальним господарям вдастся втримати потьрібний їм рахунок. Важко визначити, що підкосило «Молодь»: чи то видалення Чехова, одного з найкорисніших оборонців команди (заробив дві жовтих картки протягом однієї хвилини гри), а, може, юні полтавці просто втомилися. Добре відомо, що грати на відбій важче, ніж конструювати атаки… Так чи інакше, доля матчу вирішилася в останні 10 хвилин. Спочатку Зав’ялов, перебуваючи на межі офсайду, отримав передачу з флангу, вискочив сам-на-сам і переграв воротаря. Другий його гол і, як виявилося, вирішальний. Остаточну крапку поставив на останній хвилині гри Андрій Зіпунніков — чудовим дальнім ударом зі штрафного.

Матч-відповідь.
«Велика Багачка» — «Молодь-ПДПУ» 4:0 (2:0)
«ВБ»: Любченко, Окриков, Таран, Федоришин, Винник, Гришанович (Баштовий, 72), Калюжний, Ященко, Дубницький, Міславський, Зіпунніков (Цибулько, 82).
«М-П»: Іщенко (Стогнієнко, 80), Гальченко (Нагорний, 80), Личман, Вертипорох (Крисанов, 33), Захарченко, Сорохан (Громов, 46), Ткаченко, Масюк (Марченко, 68), Філь (Філіпов, 46), Луценко, Романенко.
Судді: А. Павлюченко, Бортник (обидва — Лубни), Ляшенко (Миргород).
Голи: Гришанович (6), Зіпунніков (35, 51), Калюжний (70).
Попередження: Личман.
Велика Багачка. 20 серпня. 400 глядачів.

Гра, позбавлена турнірної інтриги, розвивалася за сценарієм, типовим для подібних матчів. Якщо гості й мали якісь амбіції, стосовно підсумку зустрічі, швидкий гол Гришановича зарубав їх наприкорні. Далі все йшло, як і передбачалося. Звично крутився, наче білка в колесі Іщенко, рятуючи команду від численних напастей, звично не викороистовували гольові можливості великобагачанські форварди. І ледь не повна імпотенція «М-П» в атаці. Вперше і востаннє за гру вони створили щось схоже на гольовий момент на 30-й хвилині, коли Романенко запресував багачанського воротаря настільки, що той впав на рівному місці. Вигнати круглого подалі від воріт все ж таки встиг. 
Невдовзі після цього рахунок став 2:0. автором гола записали Зіпуннікова, хоча насправді снаряд зрикошетив від воротаря. Втім, все правильно, все справедливо: гол стовідсотково був організований багачанським форвардом. 
Скористався помилкою воротаря Андрій і на початку другого тайму, коли довів рахунок до великого. 
А далі команди просто догравали. Не рахуючи моменту з четвертим голом (тренер «ВБ» зумів у штовханині підправити м’яч у сітку), були, за великим рахунком, тільки два явища, здатних збудити глядацький інтерес. Штрафний у виконання Зіпуннікова (65-а хвилина): удар, Іщенко парирує, штанга і нікого немає на добиванні. А також вихід в якості польового гравця воротаря господарів Володимира Цибулька. Відведений йому на полі час номінальний форвард використав вельми вдало: дві гострі передачі і навіть спроба вдарити головою. Оплески з цього приводу були цілком заслуженими. 
Отже, 4:0 і чекаємо на гостру боротьбу «Великої Багачки» та «Жоржівки» у фіналі.

Анатолій КАРПОВ

Погода