Хроніки євровиїзду. День 4
Продовження. Початок тут:
День 4. Прага – Ганновер. \”А может ну её, ещё и ту ледовую Теслу?\” (с)
Солодкий заслужений сон втомленого подорожувальника в друзки розбивається веселим \”Солнышко моё, вставай!\”. Добре, що хлопці спросоння не знайшли під рукою нічого важкого, а то могло бути непереливки. Будуємо для прибиральниці піраміду з трофейних бляшанок. Думаю, їй сподобався наш креатив. Сніданок по звичному розпорядку пройшов без ексцесів. Довго розробляємо майбутній маршрут, враховуючи транспортне сполучення. Здуру озвучена вчора думка про вояж на усі найбільші стадіони раптово знайшла схвальні відгуки. Оскільки не усі витримали шалений пішохідний темп напередодні, то вирішено максимально задіяти метро і трамваї. Тим більше, добовий квиток дозволяє використовувати ще й автобуси.
Грандіозна споруда стадіону \”Славії\” виринає ще здалеку. Шкода, що навіть посвідчення журналістів не відкрили двері на трибуни арени. Тисячі вибачень від дівчини в офісі клубу і винуватий вигляд охоронця слугували слабкою втіхою. Ну і грець з ним. Фан-шоп на дуже пристойному рівні. Несподіванка у вигляді цілої колекції жіночої білизни з атрибутикою. Мабуть, прихильники \”Спарти\” залюбки беруть її своїм подругам.
В МакДаку не працювала якась штукенція, тому ні чаю, ні кави замовити не вдалося. Замінили гарячим шоколадом. Туалет платний – 5 крон. Дехто фартовий встиг справитись, доки сувора \”касир\” відлучалась. Зате жіночка розцвіла, коли почула на своє \”пять корун\” усміхнене \”та будь-ласка!\”. Навздогін неслась фраза \”українці то добре!\”.
І нарешті перлина нашої колекції. \”Богеміанс\”. Мало того, що кольори правильні, так ще й арена, в яку можна було закохатися з першого погляду. Маленький стадіончик увесь насичений атмосферою того, справжнього футболу. Прихильникам AMF рекомендується. Критий, з простими, але доглянутими сидіннями, де ВІП відрізняється від звичайного місця потертим м’яким покриттям крісел. Звичайна коментаторська кабіна без ультрасучасних технологій. Просте табло. Повністю відкритий доступ до усіх блоків без жодної охорони. Будка для поліціантів-наглядачів. Залишки піротехніки, акуратно складеної посеред фан-сектору і накритих поліетиленом. До лав запасних – кілька метрів. Футбол в усій його красі.
У фан-шопі знову привернув до себе увагу Чубайс, який спокійно міг скупитись на вартість широкої скляної вітрини та купу усіляких дрібниць, які б\’ються. Що там куди і чому впало, не в змозі сказати ніхто. Добре все, що добре закінчується. Порадували зображення Аткінсона на зразках документів і взяла заздрість за кілька дошок пошани, з складами команд та видатними особистостями. Невже ж так важко і…? Ну це наболіле.
Продовження статті і фото за посиланням: Хроніки євровиїзду. День 4
вологість:
тиск:
вітер: