Кривбас – Ворскла. Фан-сектор
Виїзд до Кривого Рогу, не зважаючи на не дуже далеку відстань, навіть в кращі часи полтавського фанатизму і при інших відносинах фанатів був для полтавців проблемним.
Крім першого сезону «Ворскли» у вишці, коли гру відвідало близько 50 полтавців на автобусах, які виділив клуб, надалі прихильники біло-зелених навідувалися в Кривий Ріг у мінімальних кількостях або не навідувалися взагалі. Цього разу з Полтави підтримати команду вирушило 17 чоловік. Вчасно виїхати не вдалося: довелося чекати кількох людей: хтось забув, що саме в неділю переводяться стрілки годинника, хтось просто спізнювався. Нетривале очікування й – о алілуя, на наші ясні очі з’являється нарешті Крок. Всі в зборі – можна вирушати.
Про Крока взагалі окрема розмова: якби її не попередили, що стрілки годинника переводяться, то виїзд цілком можливо пройшов би без неї. І складно сказати, як би вона пережила другий недоїзд поспіль (автобус на Дніпропетровськ на гру з «Арсеналом» відправився перед самим її носом).
Дорога пройшла звично: хтось із задоволенням потягував пивце, хтось тріпався про життя з сусідом, хтось вивчав свіжу пресу, а хтось просто куняв на сидінні. Запам’яталися тільки погані дороги. Час від часу виїздюків підкидало так, що мимоволі хотілося лаятися, при чому згадавши в контексті Євро-2012. Водій, судячи з усього, перший раз їхав в Кривий, тому на гру ледь не спізнилися. Але останні кілометри наш Шумахер пристойно додав у швидкості й за п’ятнадцять хвилин до матчу ми були вже під гостьовим сектором.
Там зустрічаємо вісімнадцятого виїздюка, який добирався своїм ходом з Харкова й вписуємося на стад. При вході на сектор уже традиційно велася відеозйомка. Здивувало, що буквально за кілька хвилин до гри сектор господарів був порожнім. У голові промайнула думка, що, можливо, криворіжці бойкотують гру на знак протесту проти результатів, які демонструє команда. Але вже з стартовим свистком сектор почав заповнюватися. На око він зібрав близько 80-100 фанатів.
Із початком матчу починаємо заряджати. «Юзаються» переважно короткі односкладні заряди. Це, а також пасивність криворізької «кузьми» та домашнього сектору робить свою справу. Чути нас було непогано. Хвилині на п’ятнадцятій в нашу сторону починають підтягуватися місцеві пацанчики з характерним прикидом. Зупинилися вони за пару секторів від нас, де й простояли до кінця матчу.
Команда в цей час на полі не феєрила. Гравці мляво пересувалися по полю й під кінець тайму привезли пенальті у свої ворота. Удар Льопи – гол. На секторі «Кривбасу» несамовита радість, спалахує фаєр. Заводяться центральні сектори, скандуючи «Кривбасс Кривой Рог» і «Криворіжжя». Що ж до фанатського сектору, то поводив він себе не надто активно: великі паузи між зарядами та й частина сектору, здалося, просто мовчала, коли інші намагалися заряджати. Пару раз пройшла перекличка з «кузьмою» «Вперед, Кривбасс!». На цьому, мабуть, і все. Критикувати чи докоряти криворіжцям за це немає ні бажання, ні сенсу, адже невідомо, як би розгорталася ситуація в Полтаві, опинись команда у подібному положенні.
У перерві до нас завітав пан Хоменко. Більшість виїздюків хотіла від нього змитися, але кордон міліції завадив таким планам. Майже цілих 15-ть хвилин він намагався з кимось про щось домовлятися. Врешті, не отримавши свого, щось бормочучи собі під ніс, зник геть.
Із виходом команд на 2-й тайм ми зарядили не зовсім цензурний заряд, намагаючись хоч таким чином достукатися до футболістів. І їх гра трохи пожвавішала. На початку тайму Кулаков нарешті згадує, що ще можна бити й по воротах і зрівнює рахунок. Радість на нашому секторі, зарядами гонимо команду вперед, але… Футболісти вирішили, що й цього досить та заспокоїлися.
«Кривбас», схоже, не міг, а наші чи не могли, чи не хотіли. В кінцівці суддя надав шанс Цуррі пробити пенальті й принести нам перемогу, але албанець пробив бездарно. Господарі влаштували щось на зразок фінального штурму, грузили верхом в штрафну, але наші з горем пополам відбилися. Фінальний свисток зафіксував мляву нічию. Після гри футболісти «тіпа» подякували за підтримку. Склалося враження, що ця процедура для них перетворюється на муку. Але навіть цих кволих аплодисментів ми могли не почути, оскільки вже за пару хвилин до цього прийшов тіп у формі й сказав щось на зразок «Сворачивайте тряпки и быстро уебывайте отсюда».
На виїзді з Кривого закупили провізію й в дорогу. Повечеряли й вмостилися переглядати фільми. Хтось було намагався заснути, але не думаю, що це вдалося. Більшість перебувала у режимі своєрідного полудрьому. Близько 12-ї в’їхали в Полтаву. Ось воно те відчуття, яке переживаєш знову й знову, коли повертаєшся в рідне місто. Їдьте на виїзди! Навіть попри погану гру команді потрібна підтримка. З вірою у майбутні перемоги.
вологість:
тиск:
вітер: