На Єврокубки – за свої гроші!

Полтавська команда «Енергія» сенсаційно завоювала срібні медалі клубного чемпіонату України з настільного тенісу серед чоловічих команд Суперліги.

У 35 матчах чемпіонату наші земляки здобули 25 перемог і зазнали 10 поразок. 8 травня в останній грі п\’ятого туру \”Енергія\” програла чемпіону країни \”Норду\” (Донецьк) – 3:4. Та гра розпочалася о 10:00, а завершилася аж о 13:30 (тривала три з половиною години!). Це призвело до того, що урочиста церемонія нагородження призерів була зміщена аж на півтори години. «Норд» врятував китаєць Ян Це, який виграв дві гри в особистому протистоянні з нашими земляками. Останній матч сезону «Норд» – «Енергія» розпочався з гри Ян Це – Віталій Левшин, яка завершилася перемогою китайця і рахунок у матчі став 1:0 на користь доннечан. У другій грі полтавець Геннадій Закладний переміг Писарєва, зрівнявши рахунок у матчі (1:1). Потім гравець «Норду» Максимов виграв у нашого Микити Рубана і господарі вийшли вперед (2:1). На «екваторі» протистояння відбулася гра у парному розряді, де полтавці у чотирьох партіях сенсаційно виграли в пари донеччан Ян Це-Максимов і рахунок матчу зрівнявся (2:2). У п’ятій грі китаєць Ян Це переміг Геннадія Закладного і «Норд» знову вийшов уперед – 3:2. А потім розпочалися двобої, як кажуть, по повній програмі, в яких було зіграно по максимуму – по 5 партій. У шостій грі Віталій Левшин перемагає Максимова і «Енергія» знову зрівнює рахунок – 3:3. У заключній за регламентом грі Микита Рубан бився до останнього, але все ж таки програв Писарєву, і чемпіони України донецький «Норд» переміг у матчі – 4:3, вигравши чи не найважчу в сезоні зустріч.

Срібними медалями клубного чемпіонату України нагороджено полтавців: заслужених майстрів спорту Геннадія Закладного (капітан команди), Миколу Закладного (тренер), майстра спорту міжнародного класу Віталія Левшина, майстрів спорту Микиту Рубана, Романа Норкіна, Валерія Ткачова і Сергія Ковальова.

Тренер команди Микола Закладний розповів, що «Енергія» – єдина команда національної Суперліги з настільного тенісу, яку взагалі не фінансують і якій зовсім не допомагають спортивні чиновники Полтавщини. Їм, в принципі, начхати на цю команду, яка на чоловічому клубному рівні досягла найвищого показника для Полтавщини за весь час незалежності. «Енергія» перевищила досягнення «Ворскли», яка була бронзовим призером чемпіонату України з футболу, але трохи не дотягнула до клубного максимуму, встановленому полтавським «Вимпелом», який ставав чемпіоном СРСР і незалежної України з мотоболу. Тепер, напевно, ці «спорткомітетівські скряги» і їхні покровителі припишуть славу «Енергії» самим собі і будуть розповідати про те як вони піклувалися та допомагали цій супер-команді, яка вже виборола право представляти честь України в клубних Єврокубках з настільного тенісу.

Полтавці під керівництвом заслуженого майстра спорту Миколи Закладного вибороли це право на лише своїми власними жилами та нервами, а й своїми власними – кишеньковими коштами. На всі роз’їзні тури вони їздили по всій країні за свої гроші (за виключенням 1 з 5 турів, який проходив у Полтаві). Тепер хлопці збирають «крихти» для того, щоб представити Україну на європейській клубній арені. Чи вистачить тих «крихт»? Можливо, й вистачить, якщо європейський жереб виведе «Енергію» у відбірну групу десь, наприклад, у Росії, Білорусі, Молдові чи Литві. А якщо полтавцям треба буде грати, наприклад, у Норвегії чи Франції – то тут уже виникає сумнів. З іншого боку, Микола Закладний повідомив, що в Україні є бажаючі, які хочуть придбати полтавську «Енергію» в повному складі. Але за однієї умови – придбана «Енергія» тоді вже не повинна бути з полтавською пропискою. Наших тенісистів-патріотів рідного міста це не влаштовує. Хоча рідне місто і область для гравців «Енергії» є гіршими, як кажуть, від «скаженої свекрухи». Саме в рідній Полтаві хлопці досягали висот майстрів спорту, майстрів спорту міжнародного класу, заслужених майстрів спорту. Але кому у Полтаві вони потрібні?

Гравці «Енергії» вже заявили про себе на повний голос на національній арені. На них вже встигли звернути увагу навіть у Європі, а в рідній Полтаві…

Ігор ЧЕРЧАТИЙ