Новини - 04-12-2010, 03:12 - Націоналіст 12

Найгучніші придбання «Ворскли»

Огляд найбільш гучних трансферів полтавського клубу.
Найгучніші придбання «Ворскли»
Останнім часом трансферна політика полтавської «Ворскли» піддається нищівній критиці. Ми не будемо ні захищати, ні критикувати курс керівництва команди, а просто пропонуємо згадати випадки, коли «Ворскла» дивувала своїх уболівальників. Отже: найгучніші придбання полтавської команди за останні п’ятнадцять років.

Сергій Чуйченко

У зимове міжсезоння 1995/96 полтавська «Ворскла», яка на той час вела запеклу боротьбу із чернівецькою «Буковиною» і алчевською «Сталлю» за єдину путівку до вищої ліги,  розпочала пошук забивного форварда. І нападник олександрійської «Поліграфтехніки» Сергій Чуйченко на цю роль підходив якнайкраще. Він був уже не один рік на слуху й із завидною постійністю продовжував забивати м’ячі суперникам олександрійців. У першому колі сезону 95/96 на рахунку Сергія було 12 м’ячів. Після переходу до «Ворскли» він одразу ж знайшов спільну мову з Іваном Шарієм. Іноді складалося враження, що ці гравці завжди грали разом. У підсумку за сезон Чуйченко забив 34 м’ячі, що й досі є рекордом для першої ліги. І хоча пограв Сергій у Полтаві не так довго, як того хотілося, він і досі залишається найкращим бомбардиром команди за часів виступів у вищій лізі. Хоча якби не темна історія з його «відрядженям» до туркменського «Копетдагу», то кількість голів могла бути значно більшою за дев’ятнадцять.

Андрій Ковтун, Андрій Хомин

Два екс-динамівці перейшли до «Ворскли» в літнє міжсезоння відразу після виходу команди до вищої ліги. Обоє встигли пограти в єврокубках та за збірну України. Неодноразово вигравали чемпіонат і кубок України. Але в деякий момент втратили місце в старті київського «Динамо».

Андрій Ковтун із перших матчів своєю впевненою грою завойовує симпатії полтавської публіки й на довгі роки стане символом неприступності полтавських воріт. У відносини Ковтуна й «Ворскли» втрутиться фінансова криза полтавської команди, яка настигне її на початку 2000-х. Напередодні єврокубкового матчу Ковтун через заборгованість по зарплаті відмовляється виходити на поле й надалі новий головний тренер полтавців Сергій Морозов припиняє з ним співпрацю.

Доля ж Хомина склалася більш трагічно. Але його вклад в успіхи команди кінця 90-х безсумнівний.

Іван Яремчук

Мабуть, найбільш гучне за ім’ям придбання полтавського клубу. Чемпіон Радянського Союзу, учасник двох чемпіонатів Світу, володар Кубка володарів кубків. Єдине, що знічувало – це вік Яремчука. На момент переходу до «Ворскли» йому вже виповнилося 34 і багато хто міг подумати, що він приїхав до Полтави із провінційного російського містечка Камишин догравати.
Але вже перший матч Яремчука за «Ворсклу» проти львівських «Карпат» показав протилежне. Яремчук, як у кращі роки, носився по лівій бровці й роздавав точні передачі партнерам. Іван видасть два непоганих за якістю гри сезони за «Ворсклу» і через травми завершить кар’єру.

Зоран Павловіч

У новину про перехід словенського плеймейкера до Полтави взимку 2003 р. спочатку вірилося не дуже. Учасник ЧС-2002 у складі збірної Словенії таки опинився в «Ворсклі» й із перших ігор став лідером команди Андрія Баля. Фантастична техніка, чудове бачення поля, відмінний удар, уміння виконувати стандартні положення… На мою думку, гравця такого рівня ні до, ні після в Полтаві не було. Можливо, на той момент Зоран виглядав і сильніше за плеймейкера київського «Динамо» Валентина Белькевича, який неодноразово визнавався кращим гравцем чемпіонату України.

Але як несподівано Павловіч у Полтаві з’явився, так несподівано й зник. Пробувши в «Ворсклі» трохи більше, ніж півроку, Зоран на початку наступного чемпіонату залишає інтернаціональну «Ворсклу» Андрія Баля, яка починає сипатися на очах. Офіційна версія – Павловіч повернувся на батьківщину до дружини, яка мала народжувати.

Денис Онищенко

На Дениса Онищенка, який народився в Полтаві й перейшов до «Ворскли» влітку 2005 року, покладали особливі надії. Від екс-гравця «Динамо» чекали того, що він стане лідером команди. Адже Денис до цього вже встиг навести шороху в Європі з ізраїльським «Хапоелем», а також понюхати пороху в груповому етапі Ліги чемпіонів разом з «Динамо» Олексія Михайличенка. Але реалізувати себе в команді Віктора Носова Онищенку не вдалося. Замучений травмами й відсутністю мотивації Онищенко дуже скоро залишає Полтаву, після чого мандрує по клубам Росії й України, але ніде не грає більше десяти матчів за сезон.

Василь Сачко

Знаний в Україні бомбардир переїхав до Полтави на початку сезону 2008/09 як вільний агент. На той час про  гольові можливості Сачка чудово знали суперники «Кривбаса» і «Волині». Та й сама «Ворскла» нерідко страждала від його точних ударів. Єдиною проблемою був вік Сачка. Але з перших матчів він почав вигравати боротьбу за місце в стартовому складі в більш молодих Чичикова та Янузі й трохи згодом саме гол Василя принесе полтавцям кубок України.

І хоча забиває Сачко не так часто, як у свої кращі часи і як би того хотілося вболівальникам, але він потихеньку наближається до кращих бомбардирів за часів виступів «Ворскли» у вищій лізі – Сергія Чуйченка і Йована Маркоскі.

За час виступів у вишці були футболісти, які переходили до Полтави маловідомими гравцями, а розкривалися саме в «Ворсклі». Серед них варто відзначити Віталія Кобзаря, Ігоря Костюка, Дебатіка Цуррі, Йована Маркоскі, Сергія Кравченка та Андрія Пятова. Але це вже зовсім інша історія…

Погода