Олег Міщенко: \”Ініціатором мого переходу був Сергій Свистун\”
Він дебютував у Прем\’єр Лізі за донецький «Металург» коли йому було 18 років. Олега Міщенка називали дуже талановитим і перспективним футболістом. Але сьогодні, в 23, він поки так і не розкрився повністю на вищому рівні. Ми зрідка спілкуємося з Міщенком не як журналіст і футболіст, а як приятелі. Під час однієї з таких розмов я запитав, чи можу включити диктофон, і опублікувати нашу бесіду у формі інтерв\’ю. Олег погодився.
– Де ти зараз, в Донецьку, Ужгороді, або іншому місті?
– Тиждень був у батьків у Харківській області, а зараз у Донецьку.
– Футболісти це літо, як правило, проводять у батьків. Настільки серйозно вирує криза в українському футболі?
– Якби вчасно виплачували зарплату, багато хто був би зараз на курортах. А так, потрібно шукати бюджетні варіанти.
– Твій контракт належить донецькому «Металургу», але він закінчується через півроку. Значить, ти вже можеш вести переговори з іншими командами?
– Так. І якщо бути до кінця відвертим, то я вів переговори з декількома клубами. Зараз затверджуються умови особистого контракту.
– Клуб ти, напевно, не можеш називати, але скажи, в якому районі турнірній таблиці знаходиться ця команда.
– Чому не можу? Це – полтавська «Ворскла».
– Коли почалися переговори, і хто був ініціатором?
– Наскільки мені відомо, головним ініціатором цього переходу був тренер «Ворскли», Сергій Свистун. Йому імпонує мій стиль гри, і він мене запросив. Переговори ми почали кілька днів тому, тому що я не міг контактувати з представниками інших клубом раніше.
– Будемо відверті, «Ворскла» і донецький «Металург» сьогодні перебувають на різних полюсах в українському футболі.
– Цього сезону Полтава, дійсно, зіграла не так успішно, але я обрав «Ворсклу», перш за все, щоб мати ігрову практику. На мене там розраховують, і це найголовніше.
– А коли про твій перехід оголосять офіційно?
– Спочатку клубам потрібно домовиться про суму компенсації. «Ворскла» хоче бачити мене у своїй команді вже на перших зборах, хоча мій контракт з «Металургом» розрахований ще на півроку.
– Твоє ім\’я на слуху вже кілька років. Але до 23 років ти не провів ще жодного стабільно-сильного сезону. Чому?
– Нікого не хочу звинувачувати чи критикувати. У всьому винен тільки я. Значить, не допрацював, дозволив собі слабинку, порахував, що зігравши в ПЛ в 18 років, вже став футболістом. А коли у тебе завищена зарозумілість, то доля зробить так, щоб ти дуже швидко опустився на землю.
– Хто вплинув на твої внутрішні зміни?
– Почав замислюватися про майбутнє, і зрозумів – якщо сьогодні ти нічого не зробиш, то завтра на твоє місце прийдуть інші футболісти, перспективні, молоді, більш талановиті. І коли задумався, хочу я бути людиною, яким пишається родина, або людиною, яка в житті нічого не досяг, то швидко поміняв свої погляди на життя.
– Зараз «Ворскла» будує дуже молоду команду. У таких умовах тобі буде легше розкритися?
– Для мене це було дуже важливим моментом. Тим більше в Полтаві всього кілька іноземців: Даллку, Лагос, Маркоскі і Янузі. «Ворскла» дає шанс проявити себе молодим українцям, і це зіграло визначальну роль у моєму виборі.
– Ти радився з кимось перед вибором нової команди?
– Так, радився з людьми. Не приховую, що просив ради і в Олександра Севідова. Він сказав щоб я не замислювався і переходить в «Ворсклу», тому що це дуже хороший варіант. Його думка дуже важливе для мене. Хоча я і сам схилявся до такого вибору. А його слова тільки зміцнили мене в правильності вибору, і ніяких сумнівів не залишилося. Поки що ми не підписали контракт, і я не можу сказати що вже є гравцем «Ворскли», але сподіваюся – ця історія закінчиться успішно, і я буду грати в Полтаві.
– А як відреагували в «Металурзі»?
– Наскільки мені відомо, вони дізналися про таке розвиток подій тільки вчора.
– Напевно, були здивовані?
– Думаю, так.
– Але клуб пропонував тобі раніше продовжити контракт?
– Ніяких розмов не було. Коли «Говерла» грала в Донецьку, то керівництво команди сказало мені: «Приїдеш влітку, будемо виховувати».
– Сьогодні у багатьох українських клубів проблеми з фінансуванням. Коли ти вибирав собі команду, звертав увагу на репутацію клубу саме в питанні своєчасної оплати праці?
– Не приховую, у мене було кілька варіантів. Не скажу, що не дивився на ті питання про які ти питаєш, тому що за останній рік було дуже багато проблем у «Говерлі» саме з зарплатою. Були важкі періоди. У нас не такі високі зарплати, щоб спокійно жити не отримуючи кілька місяців грошей. Природно, я дізнавався як йдуть справи з фінансами в «Ворсклі». Але, відверто кажучи, я вибрав клуб не з самими великими умовами, які мені пропонували в Україні. У Полтаві стабільне фінансування. Але повторюся, головне для мене у виборі команди – можливість прогресувати з клубом.
– Олександр Шуфрич сказав нещодавно що в «Говерлі» максимальна заборгованість по зарплаті – півтора місяця. Деякі футболісти говорять, що значно більше, а у когось заборгованість з 2012 року. Де правда?
– Я читав інтерв\’ю вчора з Дімою Вітром. Спілкуюся і з ним і з Гибалюк. Вони дійсно не отримували грошей з 2012 року. Про інші футболістах я не буду говорити, але можу відверто сказати про себе. На сьогоднішнє число мені повинні три зарплати. У мене немає сенсу обманювати, говорити провокації чи вигадки. Так, ми не виконали завдання, так, ми не залишилися в ПЛ. Багато кажуть що ми приїхали в Ужгород тільки заради грошей, але це не так. Ми билися до останнього. Наш старший товариш і друг, Олександр Севідов, так говорив: \”Кожна праця має бути оплачена». Але поки так не виходить.
– Отже, Олександр Шуфрич говорить неправду. Для чого тоді?
– Не знаю для чого все це говорити. По-моєму, зараз в Україні є клуби, які не соромляться того, що вони не платять зарплату по п\’ять-сім місяців. А найгірше, що конкретики немає. Якби сказали, потерпіть кілька місяців, а ми в такий-то день і місяць повністю розрахуємося, то це ще нормально і все б чекали. А так, ніхто нічого не говорить, всі «годують сніданками». Тому вже деякі футболісти з цього складу збираються писати листи у футбольні інстанції.
– А ти?
– Чесно кажучи, також. Я не хочу сидіти вдома без грошей. Я їх чесно заробив. Я ж не прошу чужі гроші, заплатіть тільки мої.
– Олександру Шуфричу 24 роки. У такому молодому віці людина може успішно керувати клубом ПЛ?
– Не хочу обговорювати цю тему. Це буде неправильно, давати оцінку керівнику. У нього є старше керівництво, яке має це робити. А я не хочу, і не має права. Якщо команда вилетіла в першу лігу, значить все, починаючи від футболістів і персоналу клубу, закінчуючи керівництвом клубу, щось не доробили.
– Зараз у ЗМІ одна з найбільш обговорюваних тем, піде Олександр Севідов з команди чи ні. Що ти знаєш про цю ситуацію?
– Я знаю тільки одне, після гри в Полтаві головний тренер сказав усім на зборах: «Хлопці, не хочу вас обманювати, а хочу бути до кінця з вами чесним. Я запитав дозвіл у Олександра Нестровіча на те, щоб провести переговори з іншими клубами ПЛ. Я отримав позитивну відповідь ». Він відверто, перед усіма тоді це заявив. Значить, тоді його готові були відпустити. А що зараз відбувається, не зрозуміло. Я не хочу захищати чи вигороджувати Севідова, але він був гранично чесним. Особисто я сподіваюся, що сторони зможуть знайти компроміс, і розійтися мирним шляхом, як друзі. Мстять йому таким чином за щось? Як можна мстити, якщо людина навела лад у команді. Завдяки йому зібрався хороший колектив. За нього «Говерлу» почали поважати суперники, не боялися, а поважали. Ми не грали в «бий-біжи», а намагалися комбінувати. Навіщо так з ним чинити, якщо Севідов своєю працею підняв футбол в Закарпатті?
– Майбутнє Севідова поки в тумані, а хто з футболістів вже залишив команду?
– Усі орендовані гравці. У багатьох закінчуються контракти. А що буде з іншими, не зрозуміло. Я не знаю умов їх контрактів.
вологість:
тиск:
вітер: