Пригоди дублерів «Ворскли»: як це було раніше

Минулий тур Прем’єр-Ліги став для «Ворскли» в певному роді історичним. Уперше команда відправила на календарний матч повністю дублюючий склад.

Повних аналогів я не пригадую, а от пару схожих випадків було. Перший трапився по ходу сезону 1993/94. Навесні основний склад ворсклян проводив серію товариських матчів у Німеччині, а ФФУ не дала згоди на перенесення ігор. Тому на календарний матч у Черкаси проти місцевого «Дніпра» поїхали переважно молоді гравці, які були вихованцями ДЮСШ «Ворскла». Наприклад, Андрію Зіпуннікову на той момент не виповнилося й 17 років. У складі було кілька досвідчених футболістів (Андрій Северин, Володимир Сисенко), однак це не врятувало полтавців від розгрому. «Дніпро» відвантажив у ворота Олександра Супруна сім голів і не пропустив жодного. Найбільше приводу для радості було в черкащанина Сергія Чіпи, який оформив хет-трик ще по ходу першого тайму.    

В останньому турі сезону 2002/03 Андрій Баль раніше відправив у відпустку більшість легіонерів, які робили погоду в полтавській команді в другому колі. Мова про Зорана Павловіча, Харрісона Омоко, Вальтера Андрошіча, Русміна Дедіча, Мозеса Молонго та Пітера Меркадо. Матч проти маріупольского «Іллічівця» в турнірному плані вже нічого не вирішував. Тому рішення тренера виглядало виправданим. Якщо в попередній грі проти «Чорноморця» на поле в футболках «Ворскли» вийшло шість легіонерів, то проти маріупольської команди лише один – Назар Байрамов. Шанс отримали футболісти, які мали менше ігрового часу. Звісно, Геннадія Медведєва чи Ігоря Маковея необстріляними дебютантами назвати складно. А ось для 18-річного Андрія Пятова це був перший матч за основний склад. Як і для 18-річних  півзахисника Сергія Дяченка та нападника Антона Ковалевського.

Гра пройшла в товариському ключі й завершилася нічиєю 1:1. На гол Олександра Бессараба зі штрафного маріупольці відповіли точним ударом з пенальті в виконанні Володимира Поліщука за шість хвилин до кінця матчу.

Олександр Данник

Фото Г. Басса