Ретро - 13-07-2011, 10:07 - sasa 41

П’ятий похід у Європу

Передмова до п'ятого єврокубкового сезону ворсклян.
П’ятий похід у Європу

14 липня полтавська “Ворскла” візьме черговий старт у Єврокубках. Це буде п’ята участь команди в турнірах під егідою УЕФА.

А розпочалося все для “Ворскли” вже далекого 1997 року. Тоді команда Віктора Пожечевського, мов блискавка увірвалася в еліту вітчизняного футболу і за рік виступу там здобула бронзові нагороди чемпіонату, а з ним і путівку в Кубко УЕФА.

У першому раунді в дебютному євросезоні полтавській команді попався скромний латвійський клуб “Дауґава” з Риги. До речі, це не той клуб, який в союзному чемпіонату грав, а зовсім інший, який не так довго проіснував. Перший матч команди провели в Ризі 23 липня. У присутності 5 тисяч глядачів “Ворскла” доволі легко перемогла симпатичну команду Юрія Попкова ― 3:1. Перший єврокубковий гол на рахунку Віталія Кобзаря, який він забив на 52-й хвилині. Крім Віталія голами у тій зустрічі відзначилися Сергій Чуйченко та Олексій Антюхін. Лише після того як рахунок став розгромним, “Дауґава” змогла скоротити рахунок. У підсумку перемога ― 3:1.

Матч у Полтаві, 30 липня перетворився у просту формальність. Однак полтавці провели зустріч зібрано і перемогли гостей більш скромно ― 2:1. Голи на рахунку Чуйченка і Антюхіна.

У наступному раунді змагань на полтавців чекав тоді ще грізний бельгійський “Андерлехт” із Шифо, Зеттербергом і Ящуком у складі. Два голи на початку зустрічі і на останній хвилині вирішили долю зустрічі ― 2:0 на користь бельгійців. Матч-відповідь у Полтаві закінчився з таким же рахунком як і в Брюсселі ― 2:0 і “Ворскла” змушена була припинити єврокубкові виступи.

За рік полтавська команда знову спробувала свої сили в єврокубковому турнірі. Цього разу це був Кубок Інтертото. Першим суперником став маловідомий “Лейфтюр” з селища Олафсфьордер, що в Ісландії. Матч, який відбувся в складних погодних умовах: сильний вітер, холод і при цьому досить поганої якості газон, приніс мінімальну перемогу господарям ― 1:0. Але після матчу виявилося, що ісландці порушили регламент, випустили на поле футболіста не під заявленим номером. Як наслідок “Лейфтюру” УЕФА зарахувало технічну поразку 0:3, а матч-відповідь у Полтаві перетворився у просту формальність. Однак полтавці його легко виграли 3:0 (голи на рахунку Чуйченка та двічі Гурки) і вийшли до наступного кола змагань.

У другому раунді полтавці потрапили на данський АБ з Копенгагена. Команда тоді була на провідних ролях у країні. Перший матч відбувся у столиці Данії. Рахунок у матчі відкрив Олександр Мелащенко, однак згодом полтавці двічі пропустили. До того ж з поля вилучили Володимира Дичка і команда залишилася в меншості. Однак за 5 хвилин до завершення Віктор Богатир зрівняв рахунок ― 2:2. А у Полтаві гра складалась важко для обох команд. Ворскляни відкрили рахунок на 12-й хвилині зусиллями Володимира Мусолітіна. Лише під кінець матчу данці змогли зрівняти рахунок, але на більше їм не вистачило ні сил, ні часу. За більшої кількості забитих м’ячів на чужому полі “Ворскла” пробилася в наступний раунд. Цікаво, що того сезону АБ ― став чемпіоном Данії.

У третьому раунді у суперники “Ворсклі” жереб вибрав скромний, за європейськими міркам нідерландську “Фортуну” з міста Сіттарда. Команда з провінційного міста ніколи не хапала зірок із неба, однак пройти “Ворсклу” змогли досить легко. Все вирішилось в першому матчі в Сіттарді. Три голи протягом 13 хвилини принесли впевнену перемогу “Фортуні” – 3:0. А у Полтаві за неймовірної спеки господарі змогли лише звести матч до нічийного рахунку ― 2:2 (голи на рахунку Мусолітіна та Кобзаря). На цьому єврокубкова кампанія 1998 року для ворсклян завершилася.

Наступної довелося чекати два роки. 2000 року “Ворскла” під керівництво Анатолія Конькова в чемпіонаті України фінішувала на четвертому місці, і здобула місце в Кубку УЕФА. У першому раунді суперником полтавців став македонський столичний клуб “Работнічкі”. Перший матч відбувся у Полтаві і приніс впевнену перемогу господарям ― 2:0. Голи на рахунку Кобзаря та Мелащенка. У Скоп’є полтавці теж перемогли з аналогічним рахунком 2:0 і, що цікаво, голи теж на рахунку Мелащенка і Кобзаря.

У 1/64 фіналу на “Ворсклу” чекала португальська “Боавішта”. Перший матч у Полтаві під невщухаючим дощем біло-зелені програли 1:2. Причому команда тоді вже Сергія Морозова першою відкрила рахунок: на 38-й хвилині відзначився Олександр Мелащенко. Однак по перерві португальці на класі дотиснули суперника і здобули перемогу. Матч у Порту теж закінчився перемогою “Боавішти” і теж з рахунком 2:1. Цього разу господарі вже в першому таймі забили два голи, а в другому Сергій Онопко лише скоротив рахунок.

Наступних виступів “Ворскли” в Єврокубках довелося чекати дев’ять років. Лише 2009-го команда знову змогла прорубати “вікно в Європу”. У сезоні 2008/09 полтавці здобули перший український трофей ― виграли Кубок України, а з ним здобули путівку до новоутвореної Ліги Європи. І хоч команда стартувала вже з раунду плей-офф (переможець цієї стадії потрапляв у груповий раунд), та, на жаль, у суперники попалася грізна “Бенфіка”. Доля цього протистояння вирішилась вже в першій грі в Ліссабоні. Чотири “сухих” м’ячі перетворили матч у Полтаві на формальність. Та все ж ворскляни гідно змогли попрощатися з Лігою Європи, перемігши вдома “Бенфіку” – 2:1 (Сачко та Єсін).

Погода