Сергій Шебек: Жабченка засліпило сонце
28 тур Української Прем’єр-ліги дав чимало підстав розмовляти про суддівство. Та всі ці епізоди тьмяніють поряд з полтавськими подіями з забитим на шостій доданій хвилині м’ячем і післяматчевими висловлюваннями президента «Ворскли» Олега Бабаєва. Дуже цікаво, як відреагує на відверті звинувачення судді Жабченка у корупції з уст члена виконкому Федерації КДК ФФУ. Наразі ж суперечливі суддівські рішення коментують екс-арбітри ФІФА Мирослав Ступар і Сергій Шебек.
16-та хвилина. Гості спробували розіграти корнер і на легку передачу в штрафний майданчик виривався Велізар Дімітров. Не зміг, бо впав у боротьбі з оборонцем. Арбітр не вважав, що цей епізод тягнув на порушення правил.
Сергій Шебек: Звісно, футболіст «Ворскли» трошки притримав Дімітрова, але такий незначний фол не дає підстав для призначення пенальті. Цей момент схожий з падінням Євгена Селезньова у матчі попереднього туру «Дніпро» – «Зоря». Якби суддя проявив формалізм, то на позначку він, звісно, вказати міг. В поточному сезоні ми бачили у виконанні наших арбітрів і не такі пенальті.
90+6-та хвилина. Оборонець донеччан Микола Морозюк навісив м’яч зі штрафного удару справа в район воротарської площі суперників. На цю передачу з глибини вибігали Ґеворґ Казарян і Олександр Воловик. При цьому останній, можливо, знаходився в офсайді. Зрештою, у боротьбу за верховий м’яч вступили Казарян і воротар полтавців Дмитро Непогодов. Голкіпер боротьбу програв і потім, після того, як Воловик спрямував м’яч у ворота, довго доводив арбітрові, що Казарян його притримував.
Мирослав Ступар: Гол зарахований помилково, але звинувачував би не стільки Жабченка, який цього моменту не бачив, скільки додаткового асистента за ворітьми. Зрештою, Жабченко, як колишній воротар, теж міг би розібратися в деталях цього епізоду і захистити свого колегу за амплуа Непогодова. Порушення з боку Казаряна було ненавмисне – Ґеворґ, пролітаючи проовз воротаря суперників, зачепив його ліву руку. Проте свідомо чи ні, але вірменин збив координаційну структуру руху голкіпера. Непогодов через це втратив просторову орієнтацію і не влучив кулаком у м’яч. Деталі цього порушення міг побачити тільки асистент арбітра, який цей момент, на відміну від Жабченка, спостерігав з хорошої позиції. Стосовно розмов про положення поза грою, то вони не мають під собою жодного сенсу, бо Казарян вибігав з глибини. Положення поза грою Воловика в момент передачі було пасивним. Коли ж м’яч відскочив до Олександра, він завдавав результативного удару, вже вийшовши з офсайду.
Сергій Шебек: Арбітр, звичайно, помилився. Чому? Жабченко обрав оптимальну, як для схожих стандартних положень, позицію. Але в момент передачі велика група гравців перекривала судді видимість. Відповідно, рефері не міг чітко бачити, було то порушення чи воротар промахнувся мимо м’яча. Але ж зверніть увагу, що порушення відбувається перед носом арітра за ворітьми Дмитра Кутакова. Він останній цю картинку бачив ідеально, адже видимості Дмитру ніхто не перекривав. Кутаков мав вмішатися і відразу, щойно м’яч відскакував до Воловика, повідомити радіозв’язком: «Порушення проти воротаря».
Якщо ж розбирати цей момент у деталях, то спершу варто зауважити, що про офсайд не може бути мови, адже втрапляння у положення поза грою в момент передачі Морозюка, на мій погляд, уникнув навіть Воловик, не кажучи вже про Казаряна, який вибіг з глибини. Далі ж Ґеворґ лівою рукою заплів руку Непогодова і не дав воротареві винести вгору лівицю. Безперечно, це порушення.
Мирослав Ступар: Жабченко допустив результативну помилку, але попри це президентові клубу не личить говорити такі слова, які ми почули з уст Олега Бабаєва. Тим більше, коли за звинуваченнями немає доказів. Безперечно, не зарахуй арбітр той гол на шостій доданій хвилині, ніхто йому б претензій не висловлював. В цій же ситуації Жабченку згадали все, до чого можна було придертися. Стосовно винесення попереджень, то дивуватися тут нічому, адже наші судді ніколи не були в цьому сенсі послідовними. Зрештою, їм рекомендують карати футболістів частіше. Втім, треба розрізняти, де порушення навмисне, до фол, який зриває атаку, а де звичайна боротьба. Загалом же цей матч Жабченко провів невдало, хоча до того кілька поєдинків він провів добре. Анатолієві бракує стабільності. Та звідки їй взятися, якщо суддя працює в Прем’єр-лізі тільки третій сезон? Він мусить набити гуль. А розмови про пожиттєву дискваліфікацію – це емоції, які йдуть від серця, а не від розуму.
Сергій Шебек: Висловлювання Олега Бабаєва, звісно, дивують. Не думаю, що за підсумками цієї гри були підстави говорити, що Жабченко цілеспрямовано вбивав «Ворсклу». Зумисне акцентував увагу на моменті, який трапився на початку гри, тому, де в арбітра були формальні підстави призначити пентальті за затримку Дімітрова. Був й ще один епізод, де Жабченко навіть вказав на позначку, але відмінив своє рішення, оскільки асистент Наталія Рачинська справедливо зафіксувала офсайд. Звісно, в ситуації на 96-й хвилині судді помилилися.
З відеокартинки можемо помітити, що Жабченко прикривав очі рукою, демонструючи, що його засліплювало сонце. Може, поряд з оснащенням радіоелектронікою арбітрам треба видавати сонцезахисні окуляри? Тоді точно їм не завадять ні сонячні промені, ні сніг, ні піщинка. Хоча, повторюю, більше, ніж Жабченка, в моменті з голом Воловика, сварити треба додаткового асистента Кутакова. Краще б член виконкому ФФУ Бабаєв поставив запитання про доцільність перебування на полі цих манекенів, як я називаю арбітрів за ворітьми.
Жабченку ж за підсумками цього матчу можна також дорікнути за кілька необов’язкових жовтих карток. Анатолій покарав попередженням за звичайний ігровий момент, у статиці Арменд Далку, зайвою була й картка за небезпечну гру. В принципі, зайві дисциплінарні санкції – це хвороба Жабченка. Достатньо згадати поєдинок «Динамо» – «Дніпро», де цей же арбітр незаслужено попереждив Романа Зозулю і Даніло Сілву. Причино вбачаю в тому, що арбітри намагаються сподобатися своєму кураторові П’єрлуїджі Колліні, котрий рекомендує показувати футболістам побільше карток.
вологість:
тиск:
вітер: