Прес-конференції - 12-12-2009, 07:12 - Націоналіст 3

Іван Балан: \”Ми в боргу перед своїми вболівальниками\”

Іван Балан: \”Ми в боргу перед своїми вболівальниками\”

Іван Балан, тренер «Ворскли»:

– По-перше, Микола Петрович передає вам усім привіт. У житті все буває. Хочу поздоровити всіх із закінченням першого кола, особливо вболівальників, які на сьогоднішній грі вболівали так, як не вболівають, напевне, і влітку. Особливий їм привіт. Що стосується першого кола – ми десь у боргу перед нашими вболівальниками, тому що півтора роки підйом ішов, а в цьому колі вийшов збій. Напевно, усім відомі причини. Може, десь важкий кубок був, нести важко увесь час на мажорній ноті. Тому в силу різних причин нас і лихорадило. Але, добре все, що добре закінчується й підтвердженням цьому останні ігри – я говорю не про результати, а про гру. Ми не намагаємося грати просто, як вийде, ми намагаємося грати у футбол. Чим сильна наша команда – тим, що гравці думають, що головні їхні матчі ще спереду. Це наша філософія, про це ми говоримо, і налаштовуємо футболістів, що сьогодні добре, а завтра повинне бути ще краще.

Що стосується сьогоднішньої гри, напевно, вона вдалася нам. Суперник теж хотів дверима грюкнути, тим більше це команда, яка може підносити сюрпризи. Але сьогодні, я вважаю, що наша команда була сильнішою. І рахунок на табло закономірний. І це не зменшує достоїнство нашого суперника.

– «Ворскла» буде підсилюватися? Якщо так, то в якій лінії й ким?

– Як зараз модно говорити серед нашого цеху – так, ми намагаємося, ми хочемо, ми ведемо переговори, ми ведемо розмови, але давайте почекаємо до 2010-го року. А просто говорити немає сенсу, можна назвати десяток прізвищ, але потім нікого з них не буде, і потім ми негарно будемо виглядати й перед журналістами в тому числі. У силу того, що зараз і криза, ми не «Шахтар», не «Дніпро», і інші команди, які вище нас, але ми в цьому плані працюємо. Я думаю, два-три нових гравці з\’являться в нашій команді. А якщо ви помітили, ми робимо ставку на своїх футболістів. Торік ніхто й про Чеснакова не говорив, про Безуса і Матвєєва теж. Наближається до цьому Вовкодав. Ми розраховуємо на свої сили й на доморощенних гравців, які на сьогоднішній день, у всякому разі, нас не підводять. 

– Ці гравці залишаться в команді?

– На сьогоднішній день практично всі футболісти, у яких ми зацікавлені, залишаються в команді. За винятком Андрія Бойко, з яким ми чисто по-людськи вирішили розлучитися, але він сам це все розуміє. Це життя. Ми допомагаємо йому зараз працевлаштуватися. У нас просто так, щоб відкрити двері й сказати: «Вибачите, допобачення», у нас так не буває, ми за своїми кадрами стежимо, і намагаємося допомогти їм працевлаштуватися надалі. 

– Чому в другому таймі команда не грала так, як у першому? Також активно, також із прицілом на атаку? 

– Напевно, рахунок на табло змушував у більшій мері грати обережніше, ніж на початку гри. Ми давали установку забити швидкий гол. Забити швидкий гол – значить змусити суперника розкритися, ну а перший тайм закінчився 2:0. Ми не говорили в другому таймі грати від оборони, просто набагато обережніше. Якщо в першому таймі й Даллку, й Цуррі активно підключалися в атаку, і нагнітали обстановку попереду, то в другому таймі, при рахунку 2:0, ми ж не самогубці, щоб «піти в атаку й потрапити в полон», тому з вашого погляду, вийшла обережна гра з нашої сторони.

– Розкажіть про плани команди на зиму, коли футболісти виходять із відпустки?

– Команда із завтрашнього дня йде у відпустку, сьогодні ще робочий день, і 4 січня ми збираємося тут, у Полтаві, пройдемо медичне обстеження, попрацюємо отут буквально три дні, потім виїдемо на перший підготовчий збір у Ялту, там ми проведемо 10 днів, запланована робота, уже вона зверстана до першої гри другого кола. Індивідуальні плани футболісти одержали на руки, вдома вони будуть не тільки відпочивати, але й працювати. За тиждень до виходу на роботу щоб вони привели себе в належний стан, щоб з нуля не починати. У Ялті буде важкий, перший збір. Потім два збори в Туреччині. На кожному зборі ми зіграємо по чотири гри. Між зборами буде буквально 2 дні перерва й 21-го числа в лютому, якщо я не помиляюся, ми приїдемо вже в Полтаву.

Ігор Гамула, головний тренер \”Закарпаття\”:

-Хочу поздоровити команду «Ворскла» з перемогою. Я завжди говорю: у футбол грають до кінця, по-справжньому. Якщо, звичайно, хтось хоче чогось досягти. Я сьогодні ще раз переконався, що багато орендованих гравців у команді тримати не можна. Тому що кожний думає про свої справи, а не про футбол. Сьогодні в нас була остання гра в сезоні, я попросив хлопців зібратися, показати гарний футбол, а потім думати вже, кому куди їхати і як добиратися. А в нас люди більше думали про роз\’їзди. Це особливо показав перший тайм, тому що після гарної розмови в роздягальні хоч трохи ожили. Першу половину гри ми програли повністю, тому й результат такий. Я ще раз поздоровляю команду Миколи Петровича з перемогою, шкода, що його не було поряд. Так би було веселіше, а то мені одному було сумно. З Петровичем ми б там якось імпровізували: він би побіг до воріт, а я б відразу – до інших рвонув.

-А мікрофони вам не перешкодили б?

-А ми б їх от отут (показує на одворот пальто) причепили б і переговорювалися. «Петрович, уліво!» – я б йому говорив, а сам – вправо!

-Як вам сьогодні поле?

-Ви бачите, які умови сьогодні важкі. Треба сказати велике спасибі працівникам стадіону, які зберегли поле. Цілком гідне поле для 12 грудня. Я дивився, там були гри на снігу – у Києві, у Луганську, але тут ми грали на зеленому газоні в семиградусний мороз. Цілком гідно для такого часу. Але взагалі, це якось дивно: деякі людей уже з відпустки виходять, а ми ще граємо.

Скільки відсотків гравців залишиться у вашій команді на наступний рік?

Хочеться, звичайно, мати стабільну команду, у якій люди давно працюють разом. От як «Ворскла», наприклад. Приємно, коли люди розуміють один одного на футбольному полі. Вони знають, що робити – тренер знає, кому що говорити. Вони колектив! У нас же ситуація не така гарна: багато орендованих. Хотілося б, звичайно, щоб залишилося побільше, мені ж знову за два місяці нову команду прийдеться ліпити! Правда, на початку чемпіонату два тижні всього було, зараз хоч часу побільше. Максимально постараємося зберегти. Хіба що ви віддасте нам чоловік п\’ять, я візьму!

-Кого вам віддати?

-Візьму всіх, будь-якого. Зі стартового складу хоч через один візьму.

-Що відбулося в перерві перед роздягальнею? Чим був обурений Трішовіч?

-А я йому пояснив, що це понти для приїжджих! На футбольному полі потрібно грати, а не щось там висловлювати! Знаєте, коли в людини не виходить, вона свою активність в іншому проявляє: руками махає, наприклад. Це нікому не потрібно. Я йому сказав: ти якщо хочеш виходити – грай, а якщо хочеш нас вдесятером залишити, то це не вийде. Ти ці понти при собі залишай! На футбольному полі потрібно виходити й показувати, що ти сильніше. Це понти для приїжджих!

-Будь ласка, останнє на сьогодні питання…

Т-ак я посиджу ще. Там зараз у нас Сашко Чижевский 400-й матч зіграв, в 38 років, – ви самі оціните, як у нього вийшло. Думаю, йому треба поаплодувати. На старості років він ще на допінг-контроль потрапив, так що ми отут ще годинки півтора просидимо.

-Перед вами якісь нові завдання керівництво ставить і чи не піднімає питання про звільнення?

-Ну, раз команда внизу – виходить, є якесь невдоволення. Я ніколи не виню футболістів, керівників – раз тебе сюди поставили, то будь ласка виконуй свою роботу. А якщо що – то це вже не мені вирішувати. Я знаю, що я свою роботу виконую чесно, намагаюся все робити правильно. Я переживаю за цю справу, хочу це зробити, завдання залишитися в Прем\’єр-лізі дуже складне. Але не усе ще втрачено: одну гру виграй – і вже підбираєшся вище. Руки я не збираюся опускати. Думаю, що мені дадуть час попрацювати взимку, когось підібрати, а після зими постараємося виконати завдання. У принципі, і календар у нас непоганий: всі шість команд-суперників по таблиці приймаємо вдома. Можна робити результат. Я все зроблю, щоб команда залишилася у вищому дивізіоні!

Погода