Визначаємо найкращий матч \”Ворскли\”

Минулого року в Полтаві відзначали 100-річчя появи футболу – і визначили найкращого гравця століття. А цього року відзначають 55-річчя заснування футбольного клубу – і тому непогано б було визначити найкращий матч команди за всю сучасну історію, з моменту виходу в елітний дивізіон.

Для голосування пропонуються 6 ігор, проголосувати можна тут. Критерії – не тільки і не стільки якість гри, скільки накал у матчі, його значення, драматизм і, звичайно ж, естетична насолода. Загалом – просто найкращий поєдинок.


28 липня 1996. Чорноморець – Ворскла 0:3

Це був всього лише третій поєдинок полтавців у елітному дивізіоні. Здобувши єдину путівку в тоді ще вищу лігу, Ворскла відразу обіграла аутсайдерів Прикарпаття та Кремінь, а матч із тодішнім традиційним срібним призером повинен був показати реальний потенціал новачків.

Імениті господарі намагалися нав\’язати дебютантам свою гру, проте перший гол пропустили вже на 30 хвилині, відзначився захисник Ігор Мачоган. Потім на 68 хвилині граючий тренер Іван Шарій (теперішній директор ДЮСШ імені Горпинка в Полтаві) потужно пробив здалеку, а його удар добив у ворота капітан команди Ігор Кислов (зараз – начальник міського управління у справах сім\’ї, молоді та спорту). Нарешті, на 80 хвилині першоліговий бомбардир Сергій Чуйченко (нині працює в адміністрації ФК Харків) заробив і реалізував пенальті.

Цікаво, що у воротах Чорноморця стояв теперішній капітан Ворскли Сергій Долганський! Цією перемогою полтавці продовжили разючу, як для новачка, серію з восьми безпрограшних матчів. Зламлений Чорноморець увперше закінчив чемпіонат не в призерах, а на 7 місці. Ворскла в тому сезоні взяла бронзові медалі.

29 вересня 1996. Ворскла – Динамо 4:3

У гості до дебютанта вищої ліги приїхав незмінний чемпіон і непорушний авторитет українського футболу. Правда, в той період Динамо Йожефа Сабо знаходилося в кризовому стані після поразки від швейцарського Ксамакса, проте на внутрішній арені динамівцям рівних не було. У Полтаві на стадіоні спостерігався аншлаг, так що біля центральних воріт через нерозторопність міліції сталася серйозна тиснява.

На третій хвилині гри молодий Ребров (тодішній лідер Динамо Віктор Леоненко залишився в Києві з нібито травмою) розстрілює екс-динамівця Андрія Ковтуна і виводить киян вперед. Проте полтавці відповіли відразу: Чуйченко увірвався до штрафного майданчика Динамо і точно пробив у дальній кут воріт. Кутєпов (Шовковського перевели в Динамо-2) був змушений діставати м\’яч з сітки.

На 8 хвилині Юрій Максимов, який нині тренує Кривбас, після розіграшу кутового головою знову виводить киян вперед. Проте на 13 хвилині Чуйченко знову рахунок зрівняв, вдало завершивши розіграш штрафного удару. За перші 15 хвилин глядачі побачили 4 голи!

Але на 21 хвилині півзахисник Віталій Кобзар виводить свою команду вперед, а на 31 хвилині він же після кутового пробиває в поперечину, після чого Кислов добиває м\’яч у сітку. 4:2 у грі з Динамо! До цих пір більше, ніж три м\’ячі динамівці у чемпіонатах не пропускали.

У другому таймі кияни грали дуже грубо, через що заробили два вилучення – Максимова на 51 хвилині і Ващука на 88. А на 76 хвилині Шкапенко підсолодив гіркоту поразки, забивши третій м\’яч у ворота Ворскли.


17 червня 2007. Ворскла – Іллічівець 3:0

Часи великих перемог змінилися для Ворскли довгою боротьбою за виживання в еліті. Після свого бронзового сезону полтавці ще два сезони трималися серед лідерів, після чого стрімко покотилися вниз. Навіть потрапляння в десятку було за щастя. А 2007 року доля прописки у вищій лізі взагалі вирішувалася в останньому матчі з Іллічівцем. Гостей влаштовувала тільки перемога.

Нині покійний наставник біло-зелених Віктор Носов зібрав у Полтаві групу молодих гравців, які все ж таки змогли показати гідну гру, принаймні, в останньому, найважливішому матчі. На 28 хвилині Сергій Кравченко чудово реалізував штрафний, забивши м\’яч у нижній кут воріт Шуховцева.

У другому таймі на 61 хвилині Мазуренко отримав другу жовту і достроково залишив поле. Однак за хвилину Іллічівець втратив відмінний шанс відігратися. Арбітр Віталій Годулян, який обслуговував цей матч, поставив пенальті у ворота Ворскли. Однак Олег Краснопьоров не зміг перехитрити П\’ятова, пробивши в поперечину його воріт. Пятов після цієї гри перейшов в донецький Шахтар, а Краснопьоров трохи пізніше опинився саме в Полтаві. Як і Єсін, котрий теж грав у цьому поєдинку.

А на 75 хвилині логічний гол забив Денис Главіна. Іллічівець опустив руки, став грати грубо – і в результаті Олександр Мальцев залишив свою команду взагалі вдев\’ятьох. Так що гол на 92 хвилині Маркоскі несподіваним не став. Ворскла переконливо виграла і залишилася в елітному дивізіоні.


13 травня 2009. Ворскла – Металіст 2:0

Перегравання півфіналу Кубка. Вже саме потрапляння до ½ національного трофею номер два для полтавців було святом. По суті, перемога над донецьким Металургом команди Павлова подарувала Полтаві єврокубки вперше за останні 9 років. Можливо, відсутність гніту результату дозволило полтавцям не менш успішно виступити в півфіналі. Перший матч на полі Металіста закінчився нульовою нічиєю, так що доля путівки до фіналу вирішувалася в Полтаві.

Вже на 12 хвилині господарі вийшли вперед. Прохід по флангу і точну передачу Кулакова продовжив Філіп Деспотовскі, а завершив ударом головою Василь Сачко. Металіст володів ініціативою, але небезпеки біля воріт Долганського не створював. А ось полтавці на 31 хвилині в схожій ситуації подвоїли свою перевагу. Знову відзначився Сачко.

Харків\’яни за весь другий тайм так і не зуміли відквитати хоча б гол і поступилися Полтаві можливістю битися з Шахтарем, який обіграв в другому півфіналі київське Динамо.

31 травня 2009. Ворскла – Шахтар 1:0

Історичний для Ворскли матч, оскільки вперше з 1997 року полтавчани зуміли завоювати призи. Шахтар тільки-тільки виграв останній в історії Кубок УЄФА, так що вийшов на гру розслабленим. На вечір в Донецьку було заплановано шоу на честь Шахтаря, що говорило про якусь самовпевненість у таборі гірників. Ворскла ж на чолі з ветеранами команди вклала в цей матч всю свою душу і характер.

Незважаючи на те, що на полі Дніпро-Арени зійшлися команди з різних вагових категорій, поєдинок проходив майже на рівних. Моменти мали обидві команди, але забити пощастило тільки полтавцям. На 49 хвилині Кулаков прорвався правим краєм, виклав м\’яч Маркоскі, удар того відбив П\’ятов, але на добиванні першим був Сачко.

На 57 хвилині гірники взагалі залишилися в меншості, коли Фернандіньо у боротьбі в центрі поля поклав Маркоскі на газон і наступив тому на ногу. І навіть удесятьох донеччани мали можливість зрівняти рахунок. Однак Ворскла грамотно оборонялася і зуміла відвезти Кубок у Полтаву.

27 серпня 2009. Ворскла – Бенфіка 2:1

Вперше за 9 останніх років Ворскла знову отримала можливість грати в єврокубках. Правда, цього разу жереб був до полтавців куди менш прихильним. Якщо раніше біло-зелені отримували в суперники команди рівня голландської Роди або македонського клубу Работнічки, то зараз старт у Лізі Європи припав на лісабонську Бенфіку.

У першій грі в Португалії підопічні Павлова протрималися перші 20 хвилин. Потім провал у захисті і гол, який забив Ді Марія. Після перерви полтавці, котрі в умі прикидали, скільки мільйонів коштує кожен з їхніх опонентів на полі, посипалися. Кардосо з пенальті на 54, Савіола на 57 і Велдон на 77 хвилині вирішили підсумок протистояння в парі. Ворсклі залишилося битися за престиж клубу і країни.

На домашній поєдинок Ворскла вийшла зарядженою на перемогу. Щоправда, організатори матчу виставили запаморочливі суми за квитки і з рук геть погано організували прохід уболівальників. Так що трибуни не зібрали і 20 тисяч глядачів. Однак ті, хто все ж таки дійшов, побачили непогану гру у виконанні своїх футболістів.

Бенфіка, розбавлена декількома гравцями резерву, вперше пропустила на 48 хвилині. Знову спрацювала зв\’язка Кулаков-Сачко. Перший навісив, а другий з розвороту точно пробив під поперечину. На 59 хвилині Хав\’єр Савіола відновив рівновагу, успішно завершивши розіграш штрафного. Однак на 74 хвилині Кулаков звично пройшов по флангу, а на дальній штанзі Єсін своїм точним ударом приніс перемогу полтавцям. У той чорний для українських команд євровечір лише Ворскла змогла виграти свій матч. Щоправда, перемога ця вже нічого не змінила.


Євген БРИЖ