“Ворскла” виходить в фінал Кубка України
“Маріуполь”-“Ворскла” (Полтава) 1:1 (1:0), по пенальті 2:3
Перед матчем півфіналу Кубка України в Маріуполі шанси на те, щоб стати суперником київського «Динамо» по фіналу були приблизно рівними в обох суперників. Це підтверджував і останній матч між «Маріуполем» та «Ворсклою» в чемпіонаті. Тоді команди зіграли внічию 1:1.
Проте Кубок, як то кажуть, зовсім інший турнір. Якщо зачіпати кадрове питання, то для «Ворскли» найбільшою проблемою стала відсутність на тренерській лаві Юрія Максимова, який отримав вилучення в останньому матчі чемпіонату. Головний тренер полтавців розмістився на трибунах, звідки стежив за грою й віддавав вказівки футболістам. У стартовому ж складі «Ворскли» переважала орієнтація на досвід. З молоді свої місця прогнозовано отримали воротар Різник, захисник Ндіайе та півзахисник Кане, який напередодні відсвяткував своє двадцятиріччя.
«Ворскла» першою позначила свою актвиність в атаці. На 14-й хвилині Кане непогано пробивав у дальній кут низом метрів з двадцяти – трохи неточно. «Маріуполь» відповів моментом Вячеслава Чурка. На 21-й хвилині півзахисник господарів увійшов до штрафного майданчика й, перебуваючи під гострим кутом до воріт, не знайшов нічого кращого, як спробувати «прошити» Різника. Воротар ворсклян зіграв надійно.
Хороший момент полтавці мали на 31-й хвилині. Гальчук невпевнено відбив удар зі штрафного в виконанні Кане. Першим на добиванні був Чеснаков, однак з гострого кута вирізати м’яча в ворота не зумів і пробив вище. Маріупольці ж свій момент реалізували. На 37-й хвилині захисники «Ворскли» дали Горбунову спокійно пройти до воріт й нанести удар. Чурко чи то трішки зачепив м’яча, чи просто дезорієнтував Різника. Але цього було достатньо для того, щоб один з нуликів на табло змінився на одиничку.
У другому таймі підопічні Олександра Бабича зробили акцент на збереженні отриманої переваги в рахунку грали в обережний футбол. Ні, «Маріуполь» не грав на відбій. Але пріоритетом все ж залишався захист власних воріт й максимальне насичення захисної лінії. У «Ворскли» в позиційних атаках виходило мало, тому пенальті на 79-й хвилині став, немов подарунок долі. Степанюк грамотно підставився під Тищенка, який навалився на нападника ворсклян. Пенальті впевнено реалізував Кане.
Про малійця треба сказати окремо. Ібрахім у цьому матчі був справжнім вожаком «Ворскли». Грав по всій ширині поля, розганяв атаки, обігрував один в один, віддавав передачі. Ще до кінця основного часу Кане двічі міг принести перемогу «Ворсклі», проте спочатку надійно зіграв Гальчук, а потім удар малійця зовсім трішки розминувся з дальньою «дев’яткою».
Додатковий час обидві команди провели дуже обережно й не хотіли ризикувати. Запам’ятався хіба небезпечний удар у виконанні Фоміна – вище. Тому цілком закономірно доля путівки до фіналу вирішувалася в серії післяматчевих пенальті. На 120-й хвилині своє вагоме слово сказав Юрій Максимов, який випустив замість Дмитра Різника шістнадцятирічного Павла Ісенка. Молодий воротар став героєм серії пенальті, відбивши три удари з п’яти. Цього вистачило для загальної перемоги.
Тепер 8-го липня полтавці розіграють кубок України в матчі з київським «Динамо». Попередньо матч запланований у Львові. Однак ситуація з поширенням коронавірусу в західних областях говорить про те, що місце проведення вирішальної гри може змінитися.
Олександр Данник
вологість:
тиск:
вітер: