Забили, щоб програти

Ворскла – Металург Д – 1:2
Маркоски 11 – Марио Сержіо 80, Мхітарян 90+2
Ворскла: Долганський, Даллку, Краснопьоров, Ярмаш, Цуррі, Деспотовскі (Чеснаков 82), Маркоскі (Безус 88), Кулаков, Медведєв, Єсін, Чичиков (Янузі 64).
Металлург: Шуст, Маріо Сержіо, Чечер, Воловик (Аракелян 90+3), Жоао Гонсалвеш, Прийма (Аракелян, 90+3), Лазич (Шищенко 75), Димитров (Фабіньо 27), Даниловський, Мхітарян, Кінгслі.
Попередження: Медведєв 23, Ярмаш 51 – Кінгслі 29, Воловик 49, Даниловський 80.

Після трьохматчевої серії де \”Ворскла\” тричі поспіль зводила зустрічі внічию 0:0, команда нарешті забила! Та одного голу виявилося замало для першої домашньої перемоги в цьому сезоні. Гірше того, ворскляни примудрилися програти супернику в компенсований арбітром час. Схоже, що перша домашня перемога знову переноситься на невизначений термін, а криза в команді стає все глибшою.

Здавалося у матчі з таким зручним суперником як донецький ”Металург” ворсклянам варто було сподіватися на перший домашній успіх цього сезону. Адже в останнє в рідних стінах, якщо не брати до уваги перемогу над ”Бенфікою”, команда перемагала ще в травні! І все ніби розпочалося для полтавців вдало. Вже на 12-й хвилині біло-зелені повели в рахунку. Йован Маркоскі отримав пас увійшов до штрафного майданчика, трохи змістився праворуч і низом пробив в нижній кут воріт Шуста — 1:0.
Після забитого голу ”Ворскла” більше контролювала хід гри і могла ще раз забити. На 20-й хвилині Кулаков на флагзі обіграв кількох захисників гостей увійшов до штрафного і мав би сам пробивати, але Денис вирішив скинути м\’яч під удар партнерам. Але на біду Деспотовскі не встиг першим на м\’яч і захисники ліквідували загрозу. Згодом Чичиков отримав пас з глибини і наважився пробити по воротах. Це в нападника ”Ворскли” вийшло непогано, але зовсім не складно для голкіпера ”Металурга” Шуста, який легко схопив шкіряну кулю до рук. Ще раз колись ”золотий хлопчик” полтавського футболу виокремився на 35-й хвилині коли отримав пас від Маркоскі. Олексій знову хотів змаху пробити, та удар вийшов незграбним і взагалі ”ніяким”. Оце фактично і всі моменти, що створила команда-господар у першому таймі. Навіть за такого мізера дії команди всиляли оптимізм у серця небагаточисельної глядацької публіки на стадіоні ”Ворскла”.

До речі, про глядачів. В офіційному протоколі значиться позначка у 500 глядачів на матчі! Такої малої кількості відвідувачів вже давно не спостерігалося на матчах ”Ворскли”, якщо не сказати ніколи так мало ще на футбол у Полтаві за часів Незалежного чемпіонату України не ходило. Навіть у перші чемпіонати, коли команда грала у першій лізі завжди кілька тисяч було присутньо. Отож маємо ще один рекорд, точніше антирекорд! Зрештою тут нічого дивуватися. По-перше сама ”Ворскла” привчила до перемог, і тепер полтавський уболівальник став доволі розбещеним. По-друге самі умови на стадіоні. Як можна витратити гроші на квиток, зручно вмостившись в мокре крісло під рясним дощем і не отримати після цього нежить? Відповідь на це питання усім зрозуміла. Та що тоді казати про простого уболівальника, якщо журналісти змушені весь матч теж стояти під дощем, адже умов для роботи ЗМІ на стадіоні ”Ворскла” імені Бутовського просто не передбачені. Хоча на дворі вже 21 століття як не як. Але, здається, у Полтаві ще доісторична епоха динозаврів.

Але повернемося до футболу. У першому таймі гості були малопомітні. Чи то придивлялися до суперника, чи то до погодних умов, чи просто берегли сили, чи ще щось, але моментів ”Металург” створив небагато. На 36-й хвилині Лазіч пробивав головою після розіграшу кутового. А на 40-й хвилині Кінґслі прострілив з лівого краю, а там Даниловський пробив, однак надійно зіграв Долганський. А головна неприємність для гостей трапилася в середині першого тайму коли в зіткненні Димитрова з Медведєвим перший отримав перелом щелепи.

На другий тайм команди вийшли в зовсім протилежному настрої. Гості з бажанням відігратися, а господарі… просто вийшли на поле дограти матч. Звичайно з такою тактикою далеко не заїдеш. Розплата таки настала, хоча й не відразу. Зазвичайно найцікавіше в домашніх матчах ”Ворскли” відбувається в останні десять хвилин гри. Так трапилося і цього разу. Спочатку на 80-й хвилині Маріо Сержіо суперово виконав штрафний. Удар вийшов як із підручників по футболу, м\’яч минув стінку і влетів у нижній від Долганського кут воріт — 1:1. Гол став логічним, адже ”Металург” у другому таймі повністю контролював хід гри. Однак навіть за таких обставин ”Ворскла” мала усі шанси вчетверте поспіль звести матч до нічийного результату. Та мабуть досить хтось десь там вирішив на горі. Павлов в останні хвилини гри вирішив чи то час потягти, чи ще щось (навряд чи хтось зрозумів заміну на 88-й хвилині Маркоскі на Безуса), але ”Бозя все бачить” і ворскляни отримали те, на що заслужили, чи то пак награли в цьому матчі. Вже у компенсований час Мхітарян скористався помилкою захисту ворсклян увійшов до штрафного зблизився з Долганським і вколотив останнього цвяха в домовину полтавців — 1:2!

Цікаво, що минулого сезону матч у Полтаві виграли господарі 1:0, а єдиний гол ”Ворскла” забила теж у компенсований арбітром час. Тоді голом відзначився Янузі. Нині Ахмед відзначився хіба що тим, що був просто присутнім на полі.
Отож, ”Ворскла” позбулася занудливих нульових результатів. Та чи позбудеться команда себе самої дворічної давнині. Принаймні привид тієї ”Ворскли” все частіше почав з\’являтися на стадіоні. А нам залишається лише чекати і знову сподіватися. Можливо з настанням холодів щось у ”Ворсклі” прорве?

Автанділ ПОТІДЗЕ