29.10.2011.
Металіст (Харків) - Ворскла (Полтава)
2 : 2

Два тайми, дві "Ворскли"

Полтавці після провального першого тайму, після перерви показали характер і звели матч до нічиї - 2:2

Нарешті так розташувались на небі зірки, що вдалося відвідати виїзний матч біло-зеленої команди. На пропозицію скласти компанію відгукнулись один з постійних читачів нашого сайту та незмінний редактор відеоматеріалів з Weiss-studio з дружиною. Дорога пройшла без ексцесів, Харків зустрів європейського рівня шосе і гостинними колегами, які вже придбали нам квитки недалеко від найактивніших фанатів жовто-синіх. Встановили рекорд по швидкісному поїданню піци в одному з затишних кафе, отримали від одного з відвідувачів побажання: "Ну ви там грайте добре, щоб усе вийшло!". Знав би він, уболівальникам якої команди дає таку установку, то промовчав би. Загадково посміхнувшись, запевнили у позитивному результаті і поспішили на красень-стадіон.

Вмостившись на своїх місцях, починаємо розуміти, чому "Металіст" демонструє рівень футболу, який дозволяє нав’язати конкуренцію двом основним грандам України – за такої підтримки, акустики, виходити на поле просто так не має жодної можливості. А газетка, завбачливо приготована одним з полтавчан, таки знадобилася – дах дахом, а пил на сидіннях осідає добрячий. Тепло згадався рідний стадіон...

Склади команд не здивували. Мирон Маркевич випустив максимально бойовий склад, не дарма ж приніс в жертву національний кубок. Не відступав і Микола Павлов – на поле вийшов Селін, місце центрального оборонця зайняв Матвєєв, а Чеснаков підміняв у середній лінії дискваліфікованого Краснопьорова. Всі інші – без змін, на звичних позиціях.

Пролунав стартовий свисток і шалена хвиля акустичної підтримки погнала господарів уперед. В ці хвилини несолодко почувались гравці захисту полтавської команди, витримуючи значний тиск і трибун, і гравців атаки суперника. На довго не вистачило. Простріл з правого флангу Вільягри перервати Матвєєву не вдалося, м’ячем заволодів Клейтон і пробив Долганського, який відчайдушно кинувся на зменшення кута обстрілу. Не вистачило буквально кілька сантиметрів. У океані емоцій залишився маленький острівець спокою – ми явно виділялися на загальному радісному фоні своїми розчарованими обличчями.

Далі – гірше. "Металіст" і не думав збавляти оберти, натомість контргра ворсклян ніяк не могла дістати логічного завершення у вигляді удару по воротах. Вже три тайми, враховуючи кубкову гру з "Металургом", "Ворскла" не турбує голкіперів суперника. А тут ще й невпинний Тайсон відмінним пасом розрізав оборону гостей і вивів на побачення з воротарем Сосу. Аргентинець елегантно відправив кулю в дальній кут. Привіт оборонцям. І знову підозрілі погляди від стрибаючих навколо уболівальників у жовто-синій атрибутиці.

У перерві поспілкувались із харківськими колегами. Вони вже не мали сумнівів у підсумковому результаті, а ми їх могли лише запевнити, що після перерви буде інший футбол, куди ж уже гірше. Сашу Матвєєва, у якого не все виходило у першому таймі, змінює Оберемко. Чеснаков сідає нижче, а місце Володимира займає свіженький Андрій.

І почалася краса. Вперше розвідники з Полтави схопилися із своїх місць, коли Ребенок вийшов на ворота Дішленковіча, але з ударом голкіпер справився. Через кілька хвилин Павло знову має момент і знову невдалий фініш. "Металіст" відповідає виходом сам-на-сам Тайсона, який обводить Долганського, а замість удару починає щось вигадувати. Кінець вигадкам поклав Селін, який завадив внести м’яч у ворота. А стань рахунок 3:0 і все...

Оберемко таки вирішив здати усіх полтавських уболівальників під прикриттям, спровокувавши вибух емоцій після неточного удару з убивчої позиції. З нас почали вже посміхатися. Але вся конспірація розвалилась в один момент після маленького дива у виконанні Безуса. Даллку видав чіткий пас на Романа, а півзахисник біло-зелених фантастичним ударом через себе в падінні скорочує розрив у рахунку! Всидіти спокійно ми не могли. "Никогда Штирлиц ещё не был так близок к провалу".

А "Ворскла" продовжує тиснути на ворота господарів. Куди й поділися розгубленість та нервовість першого тайму. Розігрався Маркоскі і лише трішки не вистачило Ребенку після пасу Йована, щоб зрівняти рахунок. Що не вдалося вінгеру полтавчан, вийшло у Оберемка. Даллку поклав на газон захисника і вдруге видав смачний пас на лінію воротарського майданчика, а там Андрій зряче головою відправляє кулю в дев’ятку! Яке там стримування емоцій! Нас підкинуло з місць, наче катапультами на військових винищувачах. "Явка провалена".

Навіть табло трішки злетіло з глузду, показавши за кілька хвилин рахунок 2:3 на користь "Ворскли". Шкода, що фотоапарат заплутався в кишені, кадр був би дуже цікавий. Втішаємо засмучених колег і тихенько піддіваємо: "А я ж попереджав, не кажи гоп...". Отримуємо обіцянку відвідати матч полтавчан у єврокубках і вантажимось в автомобіль. Знову тиша і спокій дороги, які перервались лише одного разу, коли нас обігнав автобус з командою. Несамовитий обмін сигналами і чергове поліпшення настрою. На "Стандард", там нас чекають нові враження і емоції.

Разом до нових перемог!

Штандартенфюрер Віталій фон Сонікссон,

Полтава-Харків-Полтава