Хокей - 29-10-2012, 05:10 - sasa 29

Nо ice — no game!

Nо ice — no game!

Останнім часом хокей у нашій державі отримав, що називається другу молодість. Після майже двадцяти з гаком років «мовчання» держава нарешті повернулася обличчям до проблем довкола розвитку найшвидшої гри на планеті. Про це свідчить не лише участь донецького “Донбасу” у Континентальній хокейній лізі, а й створення Професійної хокейної ліги, поява телеканалу “Хокей”, який не має аналогів у Європі, юніорські чемпіонати світу, які останнім часом міжнародна хокейна федерація постійно довіряє Україні.

 

Проте це проходить на високому державному рівні, а в регіонах ситуація майже не змінилася. Більшість поціновувачів цієї захоплюючої гри залишаються «поза грою». Як в прямому, так і переносному значенні. Не треба далеко ходити і візьмемо лишень Полтавщину. Зараз честь нашої області на змаганнях різного рівня захищають щонайменше три команди – це лише ті, що стартували у новому сезоні. І ще як мінімум десяток-півтора чекають зими. Чому саме чекають? Відповідь досить банальна – немає де грати! Звісно, у більшості хокей завжди асоціювався з зимовим періодом – від початку грудня і до настання відлиги – саме цей відрізок можна вважати хокейним. Проте це твердження досить суперечливе. Зараз більшість команд, і не лише професійних, намагаються підтримувати форму протягом всього року. Хоча не всім вдається це робити через фінансові труднощі. Для того, щоб повноцінно тренуватися команді потрібно щонайменше три рази на тиждень виходити на лід. У Полтаві такої можливості немає через відсутність майданчиків зі штучним льодом. Тому командам доводиться їздити до Харкова чи Кременчука у пошуках можливості для тренування. Донедавна й кременчужанам доводилося шукати місце дислокації, проте на початку цього року проблема була вирішена. У лютому урочисто було відкрито льодову арену “Айсберг”. І тепер хокейне життя міста вирує на повну – найсильніша аматорська команда України, якою двічі поспіль є ХК “Кременчук”, може нікуди не виїжджаючи з рідного міста спокійно тренуватись. Не забули ветерани й про зміну – постійно йде набір у хокейну школу міста. Наразі триває чемпіонат Кременчука, а згодом планується провести ще декілька турнірів. Фінальний етап останнього чемпіонату області також відбувся у цьому наддніпрянському місті. Для розвитку хокею представники команди постійно проводять товариські зустрічі з ветеранами хокею України, київського “Сокола” та юніорською збірною України.

 

Та повернемося до наших реалій. У Полтаві наразі немає нічого схожого. Каток у “Парку Перемога” не може функціонувати цілий рік та й розміри майданчика там не відповідають стандартним. Така ж ситуація і з іншими ковзанками міста. Льодовий майданчик у ТРЦ “Екватор” просто не розрахований на хокейні баталії. Ось і виходить, що грати нашим хокеїстам просто ніде. Минулого року більшість не лише місцевих команд, а й колективів із різних куточків області підтримували форму на ковзанці у Крутому березі. Там за власний кошт майданчик стандартних розмірів збудував колишній афганець Юрій Михайлович Товма. Цей меценат вкладає не лише власні кошти у розвиток хокею області, а й всіляко підтримує історію рідного краю. Саме завдяки йому відродилася команда “Кальвадос”, яка зараз виступає на “Кубку Динамо” у Харкові. Однак і його зусиль виявляється замало, адже його ковзанка сезонна. З настанням тепла майданчик перетворюється на звичайну «коробку» з піщаним покривом.    

 

Головною проблемою залишається придбання холодильної установки для ковзанки. Ця система коштує досить дорого. Проте з появою такої системи у міста відкриваються великі перспективи для розвитку зимових видів спорту. А це є немаловажним фактором у намаганні України взяти участь у тендері на проведення зимової Олімпіади 2022 року. То чому б не виховати на нашій землі бодай одного гравця національної збірної?

 

Перші намагання щось змінити були наприкінці минулого року, коли у пресі з’явилася інформація про те, що в найближчі два роки у Полтаві збудують льодову арену. Така новина, звісно, підняла настрій любителям хокею, однак вже пройшов рік, а на місці майбутньої арени жодних здвигів не видно…

 

Через це наразі залишається по-доброму заздрити сусідньому Кременчуку, який знайшов правильний підхід і до місцевої влади, яка виділила земельну ділянку, і до меценатів, які виділили кошти на спорудження льодової арени. Хоча полтавці не менше сусідів заслуговують на те, щоб побачити справжні хокейні баталії. Можна лише пригадати, що свого часу команда паровозоремонтного заводу “Локомотив” неодноразово була чемпіоном області та представляла честь Полтавщини на республіканських та всесоюзних змаганнях. Юні вихованці тренера Вячеслава Гончаренка двічі поспіль в рамках турніру “Золота шайба” ставали чемпіонами не лише області, а й республіки і представляли Полтаву та Україну в СРСР. Полтаві є чим пишатися, лише треба допомогти ентузіастам гри примножити ці здобутки у майбутньому!

 

Володимир ХОМІЧ 

Погода