Андрій Шандор: \”Павлов поводиться, немов остання істеричка\”

Я не згоден з висловами тренера «Ворскли». Нехай він про себе подумає, хто він такий. Павлов поводиться, немов остання істеричка. Я в шоці.

Як подібні гострі висловлювання впливають на подальші дії арбітра? Ви близько до серця сприймаєте ці слова? Вони можуть вивести з колії суддю?

Ні, ці вислови на мене вже давно ніяк не діють. Я вже давно пройшов ці гучні скандали, галаси, крики, істерики. Вони впливають на молодих суддів. Я ж досвідчений арбітр і мене неможливо вивести з рівноваги. От подумав один день і забув. Навіщо пам’ятати слова хворих людей?! На них не ображаються.

Ви добре знаєте історію взаємин Павлова та Шандора? Чи справді на поверхню випливають особисті стосунки тренера та судді?

Я все чудово пам’ятаю і знаю, що все почалося ще під час кар’єри Павлова в Маріуполі. Та після того я неодноразово проводив матчі з участю команд Миколи Павлова. Бувало, що його хлопці вигравали, бувало, й програвали. Все було спокійно. А одного разу пан Павлов після гри завітав до мене до роздягальні і потиснув руку. У Симферополі тренер «Ворскли» був накручений, бо його команді було важко грати через два дні на третій. От і вилив всю злість. Зрештою, визнаю, що я допустив помилку, не зарахувавши голу. Мені складно було самому вирішити, адже був дуже динамічний момент. Я довірив асистентові, який підняв прапорець. Та все одно рішення приймає арбітр в полі. Якби був на лінії, то помітив би, що оф-сайду не було. Ну а щодо пенальті, то я прийняв правильне рішення. За словами Павлова, пенальті не треба було призначати, бо гравця «Таврії» вдарили головою по голові. Ну і що? Невже пенальті ставлять лише тоді, як футболіста вдарять ногою по голові? А як головою вдарять, то що ми маємо закривати на це оч?. Нехай Павлов спершу уважно подивиться, хто був перший на м’ячі, а потім робить гучні заяви.

Чи ображаєтеся на Миколу Павлова? Це вже конфлікт між вами?

Та ні. Повірте, що я роблю свою роботу і мені байдуже, що про мене говорить Павлов чи ще хтось інший. Виходжу на поле і стараюся якісно відсудити. А особисті стосунки все одно не вплинуть на мої дії. Якщо я почну мститися на всіх, хто мене критикував, то з того суддівства нічого доброго не буде. Життя продовжується. Робимо висновки і крокуємо далі. Судитиму не лише вітчизняні матчі, але й міжнародні. От дев’ятого вересня працюватим резервним арбітром на матчі відбіркового циклу між Іспанією та Естонією.