\”Карлівка\” познущалась із \”Лубен\”

ФК «Карлівка» – ФК «Лубни» – 13:2

Потапенко-3, Пономаренко, Гриценко-2, Лавриненко, Марченко-2, Богомаз, Ткаченко-2, Гуменюк – Шевченко-2

Юнаки: 1:4.    

Важко описувати футбольний матч, коли улюблена команда так безглуздо «провалює» черговий матч чемпіонату Полтавщини, пропускаючи у свої ворота 13 (!) м’ячів. Це, мабуть, антирекорд усіх матчів за участю лубенського колективу в усіх обласних чемпіонатах і розіграшах кубка.

 

Чимало розмов «точиться» після такої поразки серед фахівців спорту і любителів футболу і вони ще довго будуть обговорювати цей неприємний для міста футбольний поєдинок. І тут потрібно зазначити, що існує два протилежних погляди (варіанти обговорення) щодо результату зовсім не футбольного, а хокейного рахунку у карлівському матчі.

Перший (проти тренера і команди). Багатьом хочеться запитати у когось: а для чого потрібно утримувати команду за бюджетні кошти, якщо вона так безбарвно і безболісно «віддає» поєдинок сильній карлівській команді?! Судіть самі: на поїздку до Карлівки було витрачено більше 8 тисяч гривень з міського бюджету – на дві маршрутки і на команду. І головне (як зазначив один з ветеранів команди, прізвище з відомих причин не називатимемо): молоді гравці (окрім, мабуть, Максима Козлова) не виявляли великого бажання боротися зі всіх сил з іменитими гравцями ФК «Карлівки», які ще нещодавно були у складі полтавської «Ворскли». Адже всі спостерігали напружену боротьбу і злагодженість команди у матчах проти сильних – «Нового Життя» і градизького «Темпа» (тут вже ніхто не скаже за інертність лубенців). Складається враження, що сьогодні гроші перемагають футбол, навіть, на такому, обласному рівні. І не потрібно звертати увагу або жалітися на стан футбольного поля на лубенському стадіоні «Торпедо» (яке, до речі, виглядить краще чим у Карлівці, Гадячі, Градизьку, Семенівці), де тренується левова частина гравців ФК «Лубни». Потрібно просто згадати одне відоме прислів’я: «Хорошему танцору …». І останнє: як не дивно, а дисципліна в команді «строгого тренера» Анатолія Гришановича відсутня. І всі чомусь (наставник, гравці) критикують роботу працівників спортивних споруд Лубен, а про результати (підсумки) своєї «праці», до якої ніхто не втручається, забувають…  

Другий (за тренера і команду). З іншої сторони, хочеться стати на боці тренера і мецената, голови Федерації футболу міста Анатолія Гришановича, цілком зрозуміти його і його футбльний колектив, який грав 9 червня проти просто зіркового складу ФК «Карлівки». Цього дня господарі були «на голову» сильніші від лубенської команди, у складі якої з різних причин були відсутні ведучі гравці Юрій Хоменко, Василь Бараннік, Роман Литвин, Євген Макаренко, Андрій Гарячей, Олександр Шоха. Та ще й саме цього дня у карлівчан, як кажуть, «все получалось» – як не атака, так і гол. Адже господарів зрозуміти можна – кожен гравець команди прагнув показати себе з кращої сторони («рвав і метав»), щоб залишитися в колективі, який вже цього року буде виступати в другій лізі майстрів чемпіонату України. Цього дня «під руку» попався саме ФК «Лубни» і був повністю розбитий… І ще: потрібно віддати належне і наставнику команди Анатолію Гришановичу, який за відсутністю попередніх бюджетних коштів, взяв на себе опіку над командою, як меценат. І якби його не було, то команда б взагалі не старувала у чемпіонаті області…

 

Юрій КЛИМЧЕНКО