10.08.2000.
Ворскла (Полтава) - Работнічкі (Скопьє)
2 : 0

Протокол гри Звіт Пресуха Фото Відео Програма

Кубок УЄФА

	2 : 0
Ворскла (Полтава)		Работнічкі (Скопьє)
10.08.2000. 19:00
1 раунд
Стадіон: Ворскла ім. Бутовського (Полтава) . 0 глядачів (вміст 24795)
Погода: сонячно , Температура: 8300ºC
Трансляція: Перший

Суддя: Мартін ІНҐВАРССОН (Гесслегольм)
Перший асистент: Лейф ЛІНДБЕРҐ (Швеція)
Другий асистент: Йозеф ВІТБЕРҐ (Швеція)
Делегат: Арі ФРОСТ (Ізраїль)

Склади команд
№	Амп	Гравець	№	Амп	Гравець
1	Вр	КОВТУН Андрій	1	Вр	ЙОВЧЕВ Гого
2	Зх	ДОЦЕНКО Віктор	2	Зх	АНДРЕВСКІ Мар'янко
3	Зх	БАЛАНЧУК Сергій	3	Зх	ГЕОРГІЄВСКІ Деян
4	Зх	ПЕРШИН Олександр	4	Зх	ГОШЕВ Владко
6	Зх	МИКИТИН Володимир	5	Зх	ГУРІЧ Браніслав
7	Пз	ОМЕЛЬЧУК Олександр	6	Зх	ДЕСПОТОВСКІ Владімір
8	Пз	КОСТЮК Ігор	11	Пз	ЕНДЕКОВСКІ Роберт
10	Пз	КОБЗАР Віталій	8	Пз	НЕДЕЛЬКОВСКІ Павел
11	Нп	МАЗЯР Володимир	9	Нп	ІВАНОВ Драган
15	Зх	ГОЛОВКО Олександр	10	Пз	МІЛОШЕВСКІ Саша
22	Пз	ОРБУ Геннадій	13	Нп	МАРКОВСКІ Марко

Запасний склад
№	Амп	Гравець	№	Амп	Гравець
12	Вр	КРУЦ Олексій	12	Вр	АЛЧІНОВ Александр
5	Зх	ЧЕРНЯК Сергій	14	Пз	СРБОВСКІ Зоран
13	Зх	ЛЕЖЕНЦЕВ Сергій	7	Пз	ВАСІЧ Желько
14	Пз	ГУЗЕНКО Андрій	15	Зх	ГЕОРГІЄВСКІ Крато
16	Зх	МАЧОГАН Ігор	17	Зх	ОБРАДОВІЧ Срчан
17	Нп	МЕЛАЩЕНКО Олександр	16	Нп	НЕДЕЛЬКОВСКІ Душан
9	Пз	ОНОПКО Сергій	19	Пз	ТРОЯКОВ Саша

Головні тренери
	Анатолій КОНЬКОВ			Мірсад ЙОНУЗ

Хронологія гри
Гравці		Гравці
ОМЕЛЬЧУК Олександр	20
КОБЗАР Віталій	34
	36	АЛЧІНОВ Александр ЙОВЧЕВ Гого
	40	ГОШЕВ Владко
	45	ДЕСПОТОВСКІ Владімір
МЕЛАЩЕНКО Олександр ГОЛОВКО Олександр	55
МЕЛАЩЕНКО Олександр	65
	68	НЕДЕЛЬКОВСКІ Душан МАРКОВСКІ Марко
	71	СРБОВСКІ Зоран НЕДЕЛЬКОВСКІ Павел
КОСТЮК Ігор	80
ГУЗЕНКО Андрій КОБЗАР Віталій	83
МАЧОГАН Ігор МАЗЯР Володимир	85

Про всі неточності в протоколах або неспівпадіння з вашими даними прохання повідомляти на fcvadmin@ukr.net

Єдині із сімнадцяти

Як “Ворскла” створила сенсацію в СНД

“Чи правда, що ваша команда зараз посідає останнє місце в чемпіонаті України?” — з таким запитанням після матчу в Скоп’є звертався чи не кожен місцевий журналіст. А отримавши ствердну відповідь, дивувався: “Як же тоді грають решта команд?” Можливо, мали рацію: Україна єдина з країн Східної Європи, чиї команди в єврокубках пройшли до основного етапу. Але стовідсотково вони праві в іншому: в столиці Македонії “Ворскла” показала явно не аутсайдерську гру. Один із лідерів місцевого футболу поступився їй, я кажуть, за всіма статтями.

“Фієста” по-македонськи”

Після кондиціонованого салону літака АН-24 Національних авіацій України, який чартерним рейсом із Полтави через Одесу доставив нас у столицю Македонії, повітря аеропорту Скоп’є видалось просто розпеченим. Навіть слабкий вітерець не навівав прохолоди. Мимоволі напрошувалася аналогія з рибиною, викинутою на берег. На щастя, вже за півгодини автобус мчав команду до готелю. “Панорама” розташована в приміській зоні, в горах. Із балконів відкривається чудовий вид на місто, яке в ці години — а за місцевим часом було вже близько 17-ї — виглядало спорожнілим. На вулицях — рідкісні перехожі. На вікнах — ролети й віконниці. Денний відпочинок.

— Людей побачите тільки після тренування, — запевнила нас перекладачка з чудовим грецьким іменем Афродіта. Уже другий місяць у Македонії, як і на всіх Балканах, утримується денна температура вище сорока градусів. Тому все життя тут починається години з двадцятої. Тож і матч призначено на 20.00. Відповідно й на тренування на центральному міському стадіоні вирушили о цій порі.

Головна арена країни справила подвійне враження. Чудовий газон, доволі сучасна центральна трибуна під дахом, але всередині деяке запустіння. За воротами — стоячі місця, на які в єврокубкових турнірах квитки не продаються. До речі, ні біля стадіону, ні в місті ми не побачили жодної афіші. Господарі пояснили, що їм достатньо реклами по радіо й телебаченню. Але, очевидно, мешканці Скоп’є шанси своєї команди розцінювали не дуже високо, бо на гру було продано тільки 3 тисячі квитків. Як для нас ціна їх досить велика — 180 динарів (близько 3 доларів США). Але, мабуть, не вона відлякувала вболівальників з огляду на місцевий рівень життя.

Незважаючи на досить тривалий переліт і денну спеку, ворскляни тренувалися з натхненням. Виконали чималий обсяг роботи, чим немало здивували господарів. По дорозі в готель переконалися в словах Афродіти. Незважаючи на пізню годину, вулиці, численні кафе й парки були повні людей. До готелю якраз устигли на другий тайм гри киян із “Црвєною звєздою”. Пораділи за земляків, хоча подумки були в дні завтрашньому.

Від зміни декорацій виконавці не змінюються

24 серпня провідна спортивна газета Македонії вийшла із заголовком “Работнічкі” сьогодні повинні реваншуватися!” Цього ж дня інший клуб “Побєда” із сусіднього Прилєпа приймав удома румунську “Університатя”. Матч розпочався на 4 години раніше — у найбільшу спеку, й транслювався по місцевому телебаченню. Господарі перемогли 1:0, хоча могли задовольнитися і нульовою нічиєю — перший матч у Румунії закінчився 1:1.

Полтавці цієї гри не бачили — новий головний тренер Сергій Морозов по обіді запланував тактичні заняття. Зате вболівальники відчули наснагу й, може, від цього їх було трохи більше, ніж очікувалось.

Господарі, порівняно з полтавським матчем, зробили тільки одну заміну — на поле вийшли два форварди, а півзахисник опинився на лаві запасних. А ось склад “Ворскли”, певно, подивував тренера господарів Йонуса. Морозов виставив трьох чистих захисників — Доценка, Баланчука та Першина та одного форварда — Мелащенка. Сашко взагалі вперше вийшов у стартовому складі в такому відповідальному матчі. Головну ж роль мав відіграти насичений півзахист. Зліва панували Орбу й Микитин, справа — Омельчук і Онопко. На центральному напрямку зосередилися Костюк і Кобзар. Що це, захисний варіант? Чи гостроатакуючий футбол?

Уже перші хвилини показали, що друге. Не встигли “Работнічкі” розіграти м’яча, як “Ворскла” перехопила його й надовго запанувала на чужій половині поля. Колективний пресинг виявився для македонців сюрпризом. Налаштовані на атаку, вони просто розгубилися. Перший небезпечний момент виник уже на третій хвилині. Але на удар Мелащенка, котрий отримав чудовий пас урозріз від Кобзаря, дивом зреагував воротар “Работнічків” Йовчев, а добитий Кобзарем м’яч вибив із порожніх воріт захисника. Удруге Сашко впритул розстрілював ворота господарів на шостій хвилині — м’яч у кількох сантиметрах пролетів повз штангу. Потім атаки полтавців теж носили небезпеку, а на дев’ятій хвилині захист македонців запанікував. Йовчев зреагував на удар Кобзаря, повторно м’яч відбив захисник, але прямо на ногу Мелащенку. Проштовхнути його у ворота з трьох метрів уже було не важко…

Пропустивши швидкий гол, господарі знітилися і атакували вже за інерцією. Наші хлопці впевнено вели свою гру, подовгу розігруючи м’яча, не соромлячись тримати його в захисті. Ковтун уперше вступив у гру хвилині на двадцять п’ятій. Уже після свистка шотландського арбітра Коліна на перерву все стало зрозумілим: ми пройшли Македонію, адже відіграти 4 м’ячі за такої ситуації було просто не реально.

Другий тайм став точною копією першого з тією тільки різницею, що гол у ворота македонців улетів уже через 2 хвилини. Омельчук здійснив фірмовий прохід по правому краю і точним пасом знайшов у воротарському майданчику Кобзаря. Той в оточенні трьох захисників головою пробив у “дев’ятку”. Справа була зроблена, і трибуни затихли зовсім. Тільки в одному місці лунало: “Ворскла — ріка — кубок УЄФА”…

“Полтаво, Україна з тобою!”

Справжнім сюрпризом для нашої команди стала шалена підтримка на трибуні стадіону Скоп’є. То повболівати за полтавців приїхали на матч 43 українських миротворці з Косово. Майже за 100 кілометрів від столиці Македонії вони несуть нелегку службу. За словами наших вояків за 6 місяців перебування в силах “Кей Фор” це була перша розвага. Коли дізналися про гру, тричі їздили за квитками. З нагоди нашого національного свята — Дня незалежності американські колеги виручили автобусом. Запаслися майже десятком національних прапорів, намалювали кілька плакатів і — вперед. Звісно, отримали задоволення. А голоси наших земляків упевнено перекривали весь стадіон. Навіть понад тисяча дітей та чоловік із триста македонських військових не могли перекричати наших — що то військова дисципліна! Після матчу наші гравці окремо подякували українцям за палку підтримку, а потім ще й автографи роздали. Тепер у Косовських казармах красуватимуться плакати й календарі полтавської “Ворскли”.

“Ми програли в перші 10 хвилин”

На прес-конференції від самовпевненості, якою до матчу дихав погляд Міршада Йонуса, й сліду не залишилося. Він зізнався, що не очікував такої гри від гостей. План був — одразу ж приголомшити суперника атаками й зламати насичену оборону, вже в першому таймі сквитавши хоча б один м’яч. А вийшло так, що треба було не атакувати, а оборонятися. До цього “Работнічкі” готові не були. Сказавши кілька компліментів на адресу тренера гостей, який перехитрив його тактично, Йонус зупинився на гравцях “Ворскли”. На його думку, майже всі вони — європейського класу. А “барзо хітер гравєц” Кобзар узагалі викликав у нього захоплення. “Не знаєш чого від нього чекати й що він робитиме далі. Так може грати тільки футболіст високого класу, а нам якраз таких не вистачило…” — зазначив тренер господарів.

Сергій Морозов подякував за гостинність і зазначив, що команда майже стовідсотково виконала його установку. План був вирішити питання вже на початку гри, адже навіть увечері температура була 32 градуси, і довго грати на одному рівні неможливо. 70 відсотків часу наші мали контролювати м’яча на своїй половині поля і 30 — на половині суперника. Практично так воно й сталося. Своє бачення гри висловили й капітани команд — Андрій Ковтун та Сашо Мілошевскі. За словами нашого гравця, команда чітко зрозуміла тактику, запропоновану тренером і намагалася прислухатися до його порад. Побоювання психологічних проблем нової людини в колективі виявилися марними. Морозов не ризикнув одразу вносити якісь корективи, а просто дещо порадив. Як з’ясувалося — не марно.

Плюси й мінуси

По-перше, психологічно перемога була дуже важливою. По-друге, команда довела сама собі, що вміє і повинна грати. По-третє, набирають форми основні гравці, і це додає їм упевненості. Головне — тактичний малюнок може протягом гри змінюватися, і команда довела, що вміє грати як від оборони, так і в атаці.

Але не треба ейфорії. Найперша проблема — знову слабка реалізація моментів. Тільки Мелащенко мав сім нагод відзначитися. Друга — дисципліна. Вилучення Доценка було зовсім не обов’язковим, адже першу картку він отримав “за розмови”, коли висловив незгоду з рішенням арбітра. Головного болю полтавським футболістам додасть і травма, отримана в другому таймі Орбу. Дай Боже, щоб усе виявилося гаразд.

У кваліфікаційному раунді Кубка УЄФА колишній СРСР, а нині СНД представляли 17 команд. “Ворскла” єдина змогла подолати цей бар’єр. Тож, уперед, хлопці!

Олександр БОРОДАЙ.
"Вечірня Полтава", 31 серпня 2000 року.

Тренер "Ворсклы" Иван ШЕПЕЛЕНКО

- Мы испытываем большую радость, потому что сегодняшний матч убедил нас в правильности выбранного курса. Мы не шарахались из стороны в сторону, когда нам было тяжело, а упрямо "несли свой крест". Очень важно, что мы сумели сохранить доверительные отношения с игроками, не стали ничего разрушать. Сегодня Анатолий Дмитриевич на установке напомнил ребятам, что они защищают не только честь своего клуба, но и страны, и, поверьте, для нашей команды это не пустые слова.

Мы хотели сыграть очень четко в этой игре. В первом тайме был запланирован прессинг, а во втором мы умышленно отошли немного назад, чтобы создать простор для развития атак. Мы знали, что придется преодолевать массированную оборону соперника и были к этому готовы.

Хочется сказать огромное спасибо людям, которые пришли за нас поболеть на стадион. Этот матч в какой-то степени переломный и для нас, и, надеюсь, для всех, кто верит в нашу команду.

"Работнички" - хорошая, техничная команда. По манере игры она в чем-то похожа на нашу, и тем приятнее, что сегодня мы добились результата. Однако сыгран, как говорится, лишь первый тайм, и мы прекрасно понимаем, какой матч нас ждет на родине матери Терезы. К 24 августа мы обещаем приготовить команде "Работнички" кое-какие сюрпризы.

- А что не устроило тренерский штаб полтавчан в этой встрече?
- Прежде всего, нас не устроило то, что команда допускала много грубых ошибок в центре обороны, поэтому мы обязательно в ближайшие дни уделим внимание их устранению. А понравилась самоотдача и уверенность наших ребят в своих силах, которая не покидала их даже в критические минуты матча.

- Сегодня, как и в киевском матче с "Динамо", вновь хорошо вошел в игру Александр Мелащенко...
- У Мазяра была одна задача - он в первом тайме должен был "обескровить" оборону македонцев, а Саша должен был выйти на "подготовленную почву" и сделать свое дело. Как видите, наш замысел удался.

Главный тренер "Работнички" Мирсад Йонуз

- Наш клуб дебютирует на международной арене в матчах еврокубков, команде не хватает опыта подобных встреч. Отсюда и ошибки, которые привели к голам в наши ворота.

Мы хорошо изучили соперника, его манеру игры. Знали, что очень большая опасность исходит от 10-го номера (Виталия Кобзаря - Прим.ред.), который действует на позиции "под нападающими", но удержать его так и не смогли. К сожалению, сегодня мы потеряли нашего основного вратаря, которого пришлось заменить в первом тайме. 2:0 - ваше преимущество перед ответным матчем, однако в Скопье мы постарается решить исход противоборства в первые 45 минут матча. У нас было сегодня четыре хороших момента, но забить мы не смогли. Постараемся отыграться дома.