Сергій Валяєв: \”Я сам поїхав із Полтави\”

Сергій Валяєв, у якого закінчився контракт з харківським «Металістом», продовжує перебувати в пошуках нового клубу. В інтерв\’ю журналу \”Футбол\” півзахисник розповів про те, чому у нього не вийшов варіант із \”Ворсклою\”.

Виник варіант з «Ворсклою» – мені подзвонив головний тренер і запросив приїхати. У Полтаві ми зустрілися. Євтушенко, звичайно, запитав мене, в якому я стані і де провів відпустку. Нічого не приховуючи, відповів: мовляв, Вадим Анатолійович, провів два тижні на лікувальних грязях, потім відпочивав, потім тренувався самостійно – кроси, силова підготовка, але без м\’яча. Ні з дублем, ні з основою «Металіста» не працював. Яка готовність? Зайвої ваги немає, але \”фізику\” належить набрати, моя готовність наразі десь відсотків на 50-60… Ну, я тебе добре знаю, говорить Євтушенко, але ти з нами все-таки попрацюй трохи, ми на тебе подивимося. Немає питань, відповідаю.

День, другий, на третій зіграли з «Олександрією». За моїми відчуттями – більш-менш, в підкатах стелився, другий гол із мого перехоплення розпочався… Що було, те було, приховувати не буду: трохи «задихнувся», ну так я і попереджав, що готовий не повністю, ніяких зірок з небес не обіцяв. І раптом дізнаюся від одного з ворсклян, що троє молодих хлопців, які знаходилися разом зі мною на перегляді (Сапай, Мілько, Дмитро Єременко), вже підписали контракти! Я, звичайно, здивувався і запитав – а чому до мене таке спеціальне ставлення, я що, настільки гірший за них?

Питають: а ти готовий 15-го з «Кривбасом» два тайми відіграти? Відповідаю: ні, навряд чи я наберу «фізику» до цього моменту, тому краще не розраховувати. Трохи пізніше – без питань. «Ну тоді ми будемо думати, ти ще потренуйся…». Тут уже я не витримав: «Вибачте, не можу. Мало що трапитися може, \”підкотиться\” хтось під мене і – до побачення. А мені долю влаштовувати треба». Ось так і закінчився для мене перегляд у «Ворсклі». Тихо-мирно, залишилися при своєму інтересі.

Підкреслюю: Я САМ ПОЇХАВ.

І раптом читаю – \”здрасьтє\” вам, на клубному сайті і вже всіма підхоплене: «Валяєв не підійшов «Ворсклі»… Харків\’янину явно не вистачило фізичної свіжості, хоча по частині техніки – Сергій з м\’ячем на «ти»…».

Ну за що зі мною так, чим я їх підвів? Тепер же всюди читають – ну, раз він Полтаві не підійшов, значить, і нам навіщо він такий потрібнен!..

Нехай навіть емоції поки киплять, особливо ось це гірке відчуття несправедливості… Але хочу твердо сказати: все, досить з мене переглядів! Якщо потрібен буду комусь – поговоримо більш предметно, ні – не пропаду. Безумовно, мені здавалося, що я з моїм досвідом можу допомогти «Ворсклі» – там багато молодих хлопців. Більш того, в цій команді багато гравців, які чудово знають моє ставлення до справи і не дадуть збрехати. Втім, не буду наполягати, у полтавців своє керівництво, йому видніше. Образа тільки одна: не потрібно Сергію Валяєву видавати тексти, які виставляють мене в смішному і убогому світі на всю країну і перед усіма клубами.

Артем Франков,

журнал \”Футбол\”