Матчі - 22-07-2011, 12:07 - Sonyksson 9

Транзитом через Полтаву

Транзитом через Полтаву

Ворскла – Гленторан 3:0 (перший матч 2:0)

Ворскла: Долганський, Даллку, Вовкодав, Курилов, Оберемко (Матвєєв, 46), Чеснаков, Маркоскі (Закарлюка, 46), Ребенок, Кривошеєнко (Осипенко, 67), Янузі, Безус
Гленторан: Морріс, Макговерн, Хілл, Черрі, Тейлор, Каллахер (Макгіган, 29), О\’Ханлон (Мюррей, 63), Хоуланд, Джонстон (Беггс, 71), Бойс, Карсон

Голи: Янузі (33, 73), Курилов (36)

Попередження: Оберемко – Черрі

 

І ось до Полтави знову завітали єврокубкові баталії. Зустрічали ми скромний за міжнародними мірками, але титулований напівпрофесійний \”Гленторан\”. Після гостьових 2:0 особливих ілюзій північноірландці не плекали. Їхали за досвідом, враженнями, заради гри.

Полтава зустріла \”Гленторан\” спекою. Та матч, завдяки пізньому початку, проходив у більш-менш комфортних умовах. Духота нікуди не ділась, а от смажитись під пекельним промінням уже не довелось.

Скотт Янг виставив максимально можливий бойовий склад. Хоча на післяматчевій прес-конференції пожалкував, що гравці, які б могли підсилити його команду зараз то у відпустках, то насолоджуються медовим місяцем…

Микола Павлов знову вдався до ротації (ще деякий час тому це слово було неприпустимим по відношенню до \”Ворскли\”). Долганський відвоював у Величка право захищати ворота (чи надовго?) після впевненої гри в Києві. Молода центральна вісь захисників Курилов-Чеснаков ще далека від ідеального взаєморозуміння. Лише цим можна пояснити певні огріхи з не дуже сильним суперником. Даллку звично \”прасував\” правий фланг, встигаючи і в обороні, і біля чужих воріт. Вовкодав з’явився на звичній для себе позиції лівого захисника і почувався там як риба в воді. Оберемко виглядав трішки слабше Краснопьорова, але своєю активністю і бажанням грати залишив приємне враження. Скучив за футболом Ребенок. Саме такі слова напрошуються при перегляді гри цього \”новачка\”. Кривошеєнко, здається, склав дуже непоганий тандем з Даллку. Їх комбінації на своєму фланзі просто крутили голови суперникам до запаморочення.

Ніяк не може знайти свою гру Маркоскі. Особливих помилок у Йована не було, але від лідера чекають феєрії у кожному матчі. Бажаємо Йокі пошвидше адаптуватися до такого психологічного тиску. Сподобався Безус. Схоже, Роман намагається виконувати функції диригента, виходить непогано, але працювати ще є куди. Ну і Янузі. в цьому сезоні форвард кожну гру стає найбільш активним гравцем матчу. Отримуючи шанси, він прагне скористатися ними. Невже перспективний нападаючий починає нарешті радувати стабільністю? Закарлюка вийшов на заміну при комфортному рахунку і головне завдання, не отримати травму, він виконав. Пару раз його паси могли стати гольовими. І на радість уболівальникам на полі після значної перерви з’явився Матвєєв! Звичайно, Олександру ще доведеться набирати кондицій, зігруватись з новими партнерами, але сам факт того, що він зумів оговтатись від важкої травми викликає повагу. А Осипенко продовжує очікувати вирішальних матчів. Схоже, його талант вмикається якраз тоді, коли це дуже необхідно команді.

По грі, то тут акцентувати увагу варто лише на настирності Янузі, яка справедливо вилилась у дубль і гол Курилова, який остаточно зняв напругу переживань за результат. Перший автограф Ахмед залишив у воротах Морріса розібравшись з кількома захисниками на квадратному метрі карного майданчика, а другий – замкнувши головою подачу співвітчизника Даллку. Курилов відзначився, переправивши м’яч у сітку головою після відскоку від штанги До 35-ї хвилини ірландці завзято боролися за кожний клаптик, сміливо вступаючи в жорсткі стики. А потім уже більш спокійно намагалися стримати обережних ворсклян. Жодної по-справжньому небезпечної ситуації біля воріт Долганського гості так і не створили. \”Гленторан\” не дуже переймався поразкою. Посмішки, коментарі, жарти. А невдовзі після матчу біля одного з ресторанних комплексів Полтави був помічений автобус, до болю схожий на виділений футбольним гостям. І народ звідти виходив підтягнутий, спортивний, але трішки втомлений. Хто б це міг бути?

Перед матчем вдалося поспілкуватися з уболівальниками гостей. Щирі привітні хлопці були приємно вражені рівнем гостинності українців і жалкували про слабке знання англійської населенням. Вони не очікували подвигів від своєї команди, а просто регулярно раз на рік подорожують за своїми улюбленцями по Європі. Звичайно, не можна оминути той захват, з яким ірландці проводжали поглядами полтавчанок, такої краси вони не бачили напевно в жодному місті, а об’їздили вони чимало. Багато розпитували про Україну, вітчизняний футбол і будували плани щодо повернення сюди як мінімум на Євро-2012. Часу для спілкування було замало, тому обмінявшись контактними даними, ми провели гостей на сектор, де вони з задоволенням підтримували свою команду.

На черзі \”Слайго Роверз\”. А в неділю донецький \”Металург\”. Варто підтримати команду у незвично важкому графіку, адже ті шість тисяч, що спостерігали перший матч Ліги Європи цього року в Полтаві – не межа. Так може варто відкинути усі причини, виправдання і перепони, а просто узяти і відвідати матч? Команді необхідна Ваша підтримка!

Разом до нових перемог!

Віталій Сонікссон


Погода