Володимир Чеснаков: \”Турбує невизначеність\”

За останні роки зелено-білий клуб та його тренер Микола Павлов настільки споріднилися, що уявити «Ворсклу» без Миколи Петровича, — задача не з простих. Про пертурбації у клубі ми поспілкувалися з захисником команди Володимиром Чеснаковим.

— Володимире, певно, ви здогадуєтеся, з якої теми розпочнеться наша розмова. Микола Павлов більше не тренер «Ворскли». З якими емоціями зустріли цю звістку?
— Зрозуміло, що емоції негативні. Тим більше, що все сталося доволі неочікувано. Спочатку інтернетом бродили чутки, але попервах у них якось не вірилося. Дзвонили один одному, питали: «Правда, неправда?», але ніхто нічого не знав. Ось буквально кілька днів тому вже стало відомо офіційно… Що й казати, дуже прикро. Але на цьому життя не закінчується.

— Зараз ще й розповсюджуються чутки, згідно з якими ледь не кожен другий футболіст «Ворскли» залишатиме Полтаву. Чи немає якоїсь тривоги, що нинішню команду було розпродано, тож амбіції та завдання клубу відповідно понизяться?
— Тривоги немає, але є невизначеність. За Павлова ми завжди знали, які у нас плани на найближчі півроку, а нині нічого невідомо: ані про збори, ані про персону нового тренера. Так само і щодо кадрів: не знаю, чи вірити чуткам. Звичайно, якщо лідери колективу розбіжаться хто куди, — це буде величезна втрата, стане дуже складно. Ми щороку втрачали визначних футболістів, але це проходило майже безболісно, бо «Ворсклу» залишав лише один лідер, а не всі разом. Ті ж Сергій Кравченко, Денис Кулаков. Нічого не відомо.

— Тобто ви не знаєте, хто буде у вас в якості тренера?
— Ні! Можливо, незабаром ситуація вже якось вирішиться — не знаю.

— А ви особисто виключаєте можливість зміни клубу влітку?
— Я?

— Так. Не очікував, що це питання вас здивує…
— (Сміється) По-перше, до мене ніхто не звертався, а по-друге, я дуже люблю свій клуб, мені тут усе подобається.

— Зрозуміло. Наостанок про приємне. Якби ви зараз навчались у школі, то що написали б у стандартному творі на тему «як я провів канікули»? Під словом канікули маю на увазі відпустку.
— Хе-хе. Написав би, що провів відпустку вдома. Чому? Річ у тім, що ми з дружиною займалися переїздом на нову квартиру. Тим більше, що у нас має ось-ось народитися дитина.

— Прийміть найщиріші вітання.
— Дякую.

— Розкажіть, як підтримували фізичні кондиції? Чи, можливо, переїзд, а із ним постійні перетаскування меблів, замінили будь-які вправи на підтримку форми?
— Ні, футбол мені замінив великий теніс. Кілька років тому на зборах уперше спробував себе у цьому виді спорту — було складно і виходило у мене не дуже. Утім, потроху натренувався і зараз вже граю у теніс регулярно.

— «Ворскла» найпершою з усіх команд Прем’єр-ліги виходить із відпустки. Чи не заздрите своїм колегам із інших клубів, деякі з яких ще тиждень, а той більше, відпочиватимуть?
— Аж ніяк! А знаєте, чому? Річ у тім, що спочатку в нас іде медогляд, а потім усі разом, із дружинами, їдемо в Ялту. Ті наші збори більше нагадують відпочинок: море, пляж, екскурсії. Тому жодних заздрощів (сміється).

Гліб КОРНІЄНКО.

газета \”Український футбол\”.