29.03.2013.
Ворскла (Полтава) - Зоря (Луганськ)
0 : 0

В фильме «12 стульев» была такая фраза – «Шансы все увеличиваются, а бриллиантов все нет». Так и с Ворсклой: игра есть, моменты постепенно появляются, но голов как не было, так и нет. Серия без забитых мячей у полтавчан теперь насчитывает 540 минут – шесть подряд матчей.

Впрочем, начало поединка с Зарей приближало к мысли, что забить первый официальный весенний мяч подопечные Свистуна смогут именно сегодня. Кривошеенко с Ребенком дважды создавали опасность у ворот гостей, но отдать точные передачи им мешали защитники. Отвечали и гости – Данило на 9 минуте оказался один на один с Долганским, но опытный вратарь спас команду.

Затем игра постепенно успокоилась, гостям удалось навязать борьбу в центре поля, а тактические «изыски» полтавчан в виде меняющихся позициями троих хавбеков, частых походов вперед Пердуты и глубокой игры Маркоски плодов не приносила. Незаметен был и Будник, действовавший на острие атаки. Ударов по-прежнему было мало – как и в предыдущих играх.

Это означает, что гости сумели воплотить свой план на игру в первом тайме, тогда как хозяева – нет. Готовность игроков, их уровень или же психологическое состояние тому виной – знают только тренеры полтавчан. Но пока не говорят.

Под конец тайма Силюк выдал диагональ на ход Ребенку, Павел ворвался в штрафную площадь, но его прострел перехватил хорватский вратарь Сантини – дебютант Зари. На этом первая половина встречи окончилась, а Ребенок отправился отдыхать совсем: в перерыве активного крайка поменяли на Громова.

Он, а также Кривошеенко вновь нагнетали ситуацию у ворот Зари – и гораздо более активно, чем в первом тайме. По нескольку минут Заря не могла выбраться со своей половины поля, хоть и проводила замены, направленные на усиление атаки. На 65 минуте даже Маркоски в штрафной площади чуть было не переправил мяч в ворота после подачи со штрафного, но добить мяч в сетку ему не дали.

Ближе к концу встречи хозяева сбились на навал, на позицию нападающего вышел центральный защитник Курилов – такой отчаянной заменой Свистун, видимо, хотел выиграть воздух. И хотя Курилов отметился парой скидок, его партнеры забить не смогли, в который раз уйдя с поля без гола. На этот раз – под откроенное освистывание тех немногочисленных болельщиков, которые предпочли померзнуть на стадионе вместо просмотра трансляции.

Как это ни странно прозвучит, но тенденция к улучшению игры все же проявляется: с Шахтером нормально играли 15-20 минут, с Динамо – почти тайм, с Зарей час провисели на воротах… Вот только завершения не хватает – а это вопрос не к физике, а к персональной технике и психологии, то есть к тому, чему тренер в профессиональной команде уже вроде учить не должен. Впрочем, насчет последнего добавим: психологическое состояние футболистов и так было не ахти, а теперь, после домашней осечки, и вовсе будет минорным.

В таких кризисах и проявляется характер – и игроков, и тренера, и даже болельщиков.

Евгений БРЫЖ

Сергій Свистун: Я вірю в команду, вірю в хлопців

Наставник Ворскли продовжує вірити в своїх підопічних і вважає, що все буде гаразд

- Ми налаштовували хлопців на гру, ніби на битву під Москвою, коли відступати вже нікуди. За настроєм, боротьбою до хлопців претензій немає. Але так, дійсно, виконавчої майстерності нам не вистачає. Будемо працювати далі, виправляти помилки…

- Коли ви працювали в дублі, та команда була серед лідерів, а її гравців запрошували до молодіжної збірної. Які зараз перспективи у цієї молоді, у команди загалом?

- Перехід від молодіжного складу до основного не такий швидкий. Я думаю, що цим хлопцям ще потрібен час – і Громову, і Пердуті, і Будніку. Є, звичайно, талановити одиниці, котрі і у 18 років можуть за збірну грати. Але я не можу сказати, що наша молодь була на рівні збірників. З ними ще потрібно працювати, є в них і задатки, є і негативні якості. Для цього потрібен час.

- А як справи у Баранніка?

- Людина-травма. Тільки набрав форму - добре пройшов збори, почав забивати, але знову отримав травму. Розпочали чемпіонат – в нього ще одна. Йому потрібно поміняти відношення в побуті, а то він ризикує так і залишитися назавжди в перспективних.

- Проблема саме в ньому?

- Мені здається, побутові всі ці проблеми, не знаю навіть. Потрібно, щоб людина в себе заглянула і в собі шукала причини, чому до цих пір не може заграти.

- Тобто йдеться про порушення режиму?

- Я його за руку не ловив. На базу він приїжджає завжди в нормі. Вони ж усі дорослі люди, няньку до кожного не приставиш.

- Попереду ігри з Дніпром, Металістом... Які перспективи у Ворскли?

- Я вірю в команду, вірю в хлопців.

- Прокоментуйте вихід Курілова на заміну на позицію центрфорварда.

- Останні хвилин 10-15 гра перетворилася в навалу. А Курілов дуже добре грає головою. У зрості ми програвали двом їхнім центральним захисникам. З цією метою, з розрахунком на стандартні положення і випускали Курілова. Пару раз він дійсно непогано скинув головою. Були моменти, які потрібно було доводити до кінця.

Юрій Вернидуб: Казали зустрічати Ворсклу тільки на своїй половині поля