Тарас Саків: «Про «Ворсклу» та Полтаву будуть тільки теплі спогади»

Тарас Саків виступав у Полтаві протягом п’яти років. Вихованець бурштинського футболу розпочинав з ігор за команду U-19 і майже пробився до основного складу. Тарас періодично виходив на заміни й навіть встиг дебютувати в Лізі Європи. Проте «майже» в футболі не рахується. Не маючи достатньо ігрової практики, у це міжсезоння гравець змінив команду. Відтепер Саків гратиме за «Рух» з Винників. Ми зв’язалися з футболістом і поспілкувалися про його футбольне життя.  

– Тарасе, хто допоміг тобі у виборі шляху? З чого все розпочалося, чому саме футбол?

– З дитинства відразу зацікавив футбол, постійно дивився матчі. Грав у нього, де тільки можна було це робити. А вже щось серйозніше почалось, коли тато та хресний відведи мене в Бурштинську дитячу футбольну школу. Там у мене був тренер Федорняк В.В. Він робив все можливе, щоб я прогресував та розвився не тільки в футбольному плані, але і як особистість!

– Взимку 2015-го року ти перейшов до полтавської «Ворскли», у футболці якої почав виступати у молодіжному чемпіонаті. Ти пробивався до основи протягом 2 років. Чим тобі запам’ятався перший матч проти луцької «Волині»?

– На мою думку, перший матч запам’ятовується всім. Це незабутні відчуття. Ми перемогли та в мене була хороша можливість, щоб відзначитись забитим м‘ячем. Але трішки не поталанило…

– Яке відчуття від того, що ти виходиш на гру з капітанською пов’язкою? Ти відчував себе лідером команди? Можливо, це надихало тебе на прийняття якихось рішень?

– Звичайно, коли виходиш на гру в ролі капітана команди, це велика відповідальність. Я ніколи не прагнув бути капітаном. Для мене головне приносити користь команді та щоб ми перемагали як можна частіше…

– Твій улюблений гравець, який є для тебе прикладом ?

– Думаю, що це Роналду. Він є великим прикладом того, як потрібно відноситись до своєї справи. Справжній професіонал та лідер на футбольному полі, який хоче постійно забивати та перемагати!

– Твоя позиція – захисник. Чи ніколи не виникало бажання пограти, скажімо, в нападі? Ти активно підключався до атакуючих дій. І забивав прекрасні голи!

– Мені подобається грати в захисті. Я люблю атакуючий футбол, тому часто підключаюсь в атаку і намагаюся створювати небезпеку та гольові моменти біля воріт суперника.

– За рахунок чого молодіжний склад ворсклян виглядав значно краще, ніж головна команда? В турнірній таблиці ви є лідерами.  За рахунок чого вдавалося досягати результату?

– Чесно, не знаю що відповісти. Мені здається, що основній команді трішки не таланило в цьому сезоні. Але я впевнений, що в наступному все стане на свої місця і «Ворскла» буде боротись за єврокубки!
А молодіжний склад цього року нагадує мені «Ворсклу», яка завоювала бронзу: одна сім’я, яка бореться за свою мрію та прагне виграти чемпіонство в своєму турнірі.

– У тебе з’явився шанс проявити себе у матчах Ліги Європи. Що пригадаєш, і які висновки для себе ти зробив?

– Це теж незабутнє відчуття: грати на такому рівні з великими клубами. Потрібно багато працювати, щоб досягти такого ж рівня як команди з Європи.

– «Ворскла» пішла у відпустку. Так склалося, що ти пішов з команди. Чому прийняв таке рішення? Як складалися твої відносини з тренерами та гравцями команди? Можливо, питання в фінансовому плані?

– Перед відпусткою вирішив сам для себе, що пора змінити клуб. Було досить непросто урегулювати питання з відкріпленням. Але керівництво пішло мені назустріч і ми все вирішили…

Зі всіма в мене залишились хороші відносини. Про «Ворсклу» та Полтаву будуть тільки теплі спогади і нічого поганого не можу сказати. Хочеться отримувати більше ігрової практики, тому вирішив самостійно змінити клуб.

– Чим тобі подобається займатися у вільний від футболу час? Що любиш робити найбільше ?

– Не надаю перевагу чомусь одному.
Подобається погуляти, піти в кіно, або просто поспати (усміхається).

– В молодіжній команді ти був не просто лідером команди. Мені як фотографу здалося, що вас щось таке пов’язує, ви як одне ціле! І отак все покинути… За ким з хлопців будеш сумувати ? І кому побажаєш успіхів ?

– Буду сумувати за всією командою, не тільки за дублюючим складом… А побажати успіхів хочеться всім! Не бачу сенсу тут когось виділяти. Хочу, щоб молоді прогресували та добивались нових висот і щоб травми їх обходили стороною!

– Що є для тебе найбільшою мотивацією ?

– Напевно, щоб рідні та близькі пишалися мною.

– Хто для тебе найкращий тренер в нашому чемпіонаті?

– У цьому сезоні – це однозначно Віктор Скрипник. Він провів дуже велику роботу та вивів «Зорю» на новий рівень.

– Тарасе, від Сайту уболівальників і особисто від себе, я хочу подякувати за твою працю. За внесок у полтавський футбол. За дорогоцінні моменти, які ти дарував вболівальникам. Ти є прикладом характеру і безмірної доброти! Успіхів тобі!

– Дуже дякую, мені приємно! І вам всього доброго, до нових зустрічей!

Інтерв’ю підготував Олександр Смолєв